up
Events World Health Style Blog Politics Community Auto Economics Culture Sport Tech Humor Live All Settings
photo
Игроки "Аякса", которые играли с "Динамо" 8 лет назад: бизнесмен, политик и звёзды мирового уровня
В среду, 22-го августа, "Аякс" сыграет первый матч в раунде плей-офф с "Динамо". Эти команды встречались в рамках квалификации Лиги чемпионов в 2010 году. Тогда по сумме двух матчей (1:1 в Киеве и 2:1 в Амстердаме) дальше прошли голландцы. Голы забивали Шевченко и Гусев за "Динамо", а в составе "Аякса" отметились голами Суарес, Вертонген и Эль-Хамдауи. На групповом этапе голландцы играли с "Миланом", "Реалом" и "Осером", заняв итоговое третье место в группе. FootBoom предлагает вспомнить, кто принимал участие в тех матчах и где сейчас находятся игроки "Аякса" и "Динамо" образца 2010 года. Начнём с голландского клуба. Вратарь Мартен Стекеленбург был игроком основного состава сборной Голландии на ЧМ-2010 и завоевал второе место с национальной командой. На него серьёзно рассчитывали в "Аяксе" и были уверены, что он поможет клубу пробиться в групповой раунд. После окончания сезона 2010/11 Стекеленбург перешёл в "Рому" за 6 миллионов евро. Потом он ушёл в "Фулхэм", поиграл в "Монако", "Саутгемптоне", а сейчас выступает за "Эвертон", где является вторым вратарём после Пикфорда. 35-летний Мартен планирует поиграть ещё пару лет и об окончании карьеры пока не думает. Оборона Грегори ван дер Виль. Грегори на тот момент считался восходящей звездой голландского футбола. Уже в тогда к нему проявляли интерес многие топ-клубы, но до 2012 года ван дер Виль оставался в "Аяксе", после чего перешёл в ПСЖ, который тогда только начинал вкладывать деньги в создание суперклуба. За голландского защитника парижане заплатили 6 миллионов евро. Он отработал свой 4-летний контракт и перешёл в "Фенербахче". В прошлом сезоне выступал за "Кальяри", а с 2018 года выступает в МЛС за "Торонто". Сейчас ему 30 лет. Ян Вертонген. Бельгийский защитник играл за "Аякс" до 2012 года, после чего перешёл в "Тоттенхэм", где стал ключевым игроком обороны. Он отыграл за лондонский клуб уже шесть сезонов. Яна неоднократно пытались купить другие клубы, но он всем доволен в Лондоне и рад, что играет за "Тоттенхэм". 31-летний защитник дошёл со сборной Бельгии до полуфинала ЧМ-2018. Контракт Вертонгена с английским клубом рассчитан до 2019 года, но "Тоттенхэм" хочет продлить его ещё на 2-3 года. Бельгиец не против остаться в клубе. Андре Ойер. Голландский защитник перешёл в "Аякс" летом 2010 года из ПСВ на правах свободного агента. 34-летний футболист должен был стать игроком ротации. За "Аякс" он выступал на протяжении двух лет, после чего завершил карьеру. За клуб из Амстердама Андре провёл 22 матча, в которых забил 3 гола. Интересно, что он стал самым возрастным игроком в истории "Аякса", который забивал гол в чемпионате Голландии. Сейчас Ойер работает тренером в системе ПСВ. Вурнон Анита. Воспитанник "Аякса" провёл 7 лет в клубе из Амстердама. Начинал свою карьеру как крайний защитник, но потом стал играть в полузащите. В 2012 году перешёл в "Ньюкасл", в котором сразу же стал важным игроком стартового состава. Провёл пять лет в "Ньюкасле", после чего перешёл в "Лидс", в котором провёл прошлый сезон. Впрочем, в новом сезоне у него не заладилось. Руководство клуба хочет его продать, а сам Анита хотел бы остаться в "Лидсе". Тоби Алдервейрелд. Тоби в первом матче, который состоялся в Киеве, остался на скамейке запасных, а вот в Амстердаме вышел в стартовом составе. Алдервейрелд до 2013 года играл за "Аякс", после чего у него был вариант перейти в "Тоттенхэм", но он выбрал "Атлетико" и ошибся. В испанском клубе он не смог стать игроком стартового состава и уже следующий сезон играл в Англии на правах аренды за "Саутгемптон", где проявил себя очень хорошо и был выкуплен "Тоттенхэмом", где и играет сейчас. Как и Вертонген, Тоби занял 3-е место с Бельгией на ЧМ-2018. Урби Эмануэльсон. Левый латераль "Аякса" подавал серьёзные надежды. Его хотели видеть у себя многие топ-клубы, но Урби решил перейти в "Милан". С итальянским клубом он выиграл чемпионский титул и неплохо проявил себя там, но потом что-то пошло не так. Сначала он перешёл в аренду в "Фулхэм", а затем ушёл в "Рому". В римском клубе он не смог завоевать место в стартовом составе и перешёл "Аталанту". Затем ушёл в "Верону", "Шеффилд Уэнсдей", а теперь играет в "Утрехте", где смог стать важным игроком стартового состава, но полностью реализовать свой талант Эмануэльсон так и не смог. Пресас Олегер. В отличие от многих других игроков из этого списка, Олегер перешёл в "Аякс" уже опытным игроком. В 2008 году у него закончился контракт с "Барселоной". Он семь лет играл в каталонском клубе, выигрывал с "Барселоной" два раза чемпионский титул, Лигу чемпионов, Суперкубок Испании. В том "Аяксе" Олегер исполнял роль играющего тренера, хотя ему было только 28 лет. Но ведь многие другие игроки голландского клуба было совсем юными и для них Олегер был настоящей звездой. В "Аяксе" испанец играл три года и в 2011 решил завершить карьеру. Сейчас Олегер относительно успешный политик. Он был избран в парламент Каталонии и время от времени пишет книги, которые не связаны с футболом. Полузащита Эйонг Эно. Перешёл в голландский "Аякс" из "Аякса" (Кейптаун). Он быстро стал основным игроком и отыграл шесть лет в голландском клубе, но за это время успел поиграть в аренде "Фулхэме" и "Антальяспоре", где не смог проявить себя. После окончания контракта с "Аяксом" Эйонг перешёл в бельгийский "Стандард", где играл три года. Летом 2017 года у него закончился контракт с клубом и он полгода нигде не играл. В январе 2018 он перешёл в "Виллем II", но контракт был рассчитан только на 6 месяцев. Сейчас Эно является свободным агентом и ждёт пока какой-нибудь клуб предложит ему контракт. Деми де Зеув. Перешёл в "Аякс" в 2009 году в 26 лет и не задержался в команде. Уже через два года он отправился в "Спартак" (сумма трансфера составила 6 миллионов евро), за который играл до 2014 года (один сезон он провёл в аренде в "Андерлехте"). После этого он выступал в чемпионате Голландии за клуб "Бреда", но два года назад принял решение закончить карьеру футболиста. Сейчас 35-летний де Зеув успешный бизнесмен, он основал бренд одежды BALR, оборот которого составляет 10 миллионов евро в год. Сим Де Йонг. Долго играл за "Аякс". В 2012 году он стал капитаном команды и ключевым игроком атаки. Но в январе 2014 де Йонг получил неприятную травму, из-за которой выбыл на пару месяцев. Тем не менее, летом этого же года Сим переходит в "Ньюкасл". От него ждали результативной и яркой игры, но так получилось, что за сезон 2014/15 де Йонг сыграл только 4 матча и забил 1 гол. Остальное время он лечился от травм. В следующем сезоне Сим сыграл 18 матчей и не забил ни одного гола и его отправили в аренду в ПСВ. Де Йонг провёл хороший сезон в составе клуба из Эйндховена и был выкуплен "Аяксом". Потенциально Сим может сыграть с "Динамо" и стать единственным игроком "Аякса", который сыграет с киевлянами 8 лет спустя, но он не считается игроком основного состава, в этом сезоне за "Аякс" ещё не играл, хотя в заявку на матчи Лиги чемпионов был включен. Кристиан Эриксен. Датского полузащитника сейчас знает вся Европа, он не только лидер сборной Дании, но и прекрасно проявил себя в "Тоттенхэме". В 2010 Кристиан проводил свой первый год в профессиональном футболе. Он дебютировал за первую команду в январе 2010-го. Провёл пять сезонов в "Аяксе", после чего перешёл в "Тоттенхэм", который заплатил за него 13,5 миллионов евро. Вот уже пять лет Эриксен играет за лондонский клуб и с каждым сезоном выглядит всё сильнее. Этим летом ходили слухи о том, что Кристиан может перейти в "Барселону" или "Реал", но он остался в "Тоттенхэме". Нападающие Мунир Эль-Хамдауи. Голландец марокканского происхождения за свою карьеру успел поменять много клубов и нигде не задерживался дольше, чем на три года. За "Аякс" Мунир выступал в течение двух сезонов. Эль-Хамдауи быстро стал игроком основного состава. Он забил в первом сезоне 19 голов в 38 матчах (в том числе и в ворота "Динамо", - прим.), но под конец сезона поругался с главным тренером и потерял место в основе. В следующем сезоне он и вовсе не сыграл ни одного матча за первую команду и выступал за дубль, из-за чего решил уйти из "Аякса". Сейчас 34-летний Мунир работает техническим директором клуба "Иттихад", который выступает в чемпионате Марокко. Миралем Сулеймани. Сербский форвард перешёл из "Херенвена" в "Аякс" в 2008 году. В клубе из Амстердама он провёл 5 лет. В общей сложности провёл 158 матчей за голландский клуб, в которых забил 38 голов. Но последний сезон он провёл не очень успешно и "Аякс" не стал продлевать контракт с Сулеймани. Он перешёл в "Бенфику", в которой за два года сыграл 34 матча и забил 3 гола. Сейчас 29-летний сербский нападающий выступает за швейцарский клуб "Янг Бойз". Луис Суарес. Безусловно, самым известным игроком "Аякса" образца 2010 года стал уругвайский форвард Луис Суарес. В клуб из Амстердама уругваец перешёл в 2007 году за 7,5 миллионов евро, что на тот момент считалось баснословной суммой для голландского футбола. В "Аяксе" Суарес провёл 3,5 года, в течение которых сыграл 159 матчей и забил 111 голов. А в январе 2011 года Луис стал игроком "Ливерпуля", который заплатил за него 26,5 миллионов евро. В чемпионате Англии Суарес выступал на протяжении 3,5 лет, после чего перешёл в "Барселону" за 81 миллион евро. В испанском клубе Луис сыграл более 200 матчей, в которых забил 152 гола. Контракт 31-летнего уругвайца с "Барселоной" рассчитан до 2021 года. Главный тренер Мартин Йол. Голландский тренер ушёл из "Аякса" 6-го декабря 2010 года. Клуб и специалист расторгли контракт по обоюдному согласию сторон. После этого он два года работал в "Фулхэме", а затем полгода тренировал египетский "Аль-Ахли". Сейчас 62-летний Йол отдыхает от футбола, но готов вернуться на тренерскую скамейку, если ему поступит интересное предложение. Также были заявлены, но не принимали участия в играх с "Динамо": Дональд Митчелл (сейчас играет в "Црвене Звезде"), Исмаил Айссати ("Денезлиспор"), Дейли Блинд (вернулся в этом сезоне в "Аякс"), Йерун Верхувен (завершил карьеру), Роли Боневасия ("Вестерн Сидней Уондерерс") и Сук Юн Чжун ("Реймс").
21 Aug 05:30   0 shows
photo
Чемпионат Турции. 2-й тур. Дьяне лишает "Истанбул" очков
В Турции состоялись поединки второго тура местного чемпионата. "Трабзонспор" на своем поле добыл уверенную победу над "Сивасспором", забив три гола в ворота гостей еще в первые 30 минут. Распечатал ворота Аджара Шахан, а Родальега забил сначала с пенальти на 14-й минуте, а после на 27-й замкнул подачу от Шахана, который "выдал" колумбийцу прямо на пустые ворота. Забив третий гол, хозяева успокоились и сели в оборону, а гости, заведенные после подобного удара, принялись отыгрываться. Как не старались подопечные Туны исправить ситуацию, но забить удалось лишь раз - Дуглас перед перерывом накрутил защитника и ударом с линии штрафной отправил мяч в дальний угол ворот Киврака. Вторая половина встречи прошла примерно в таком же ключе, поэтому гости покинули Трабзон с "пустыми руками". В субботу были сыграны три матча, два из которых завершились с ничейным исходом. Если "Бурсаспор" и "Кайсериспор" разошлись с нулями на табло, то в Анталии "Антальяспор" с "Коньяспором" устроили настоящую голевую феерию. Хозяева быстро вышли вперед, забив на 8-й минуте, однако гостям удалось не только счет сравнять, но и повести в счете аж на два мяча. Видимо, посчитав, чтоб "дело в шляпе", гости расслабились, а вот желавшие исправить ситуацию хозяева - нет. Сначала Майкон укоротил отставание, а после на 76-й минуте автор первого мяча, Ангело, сравнял счет. Могли хозяева и вовсе вырвать победу, будь более точен Гильерме, не забивший с убойной позиции. Еще один неожиданный результат случился в этот день. "Йени Малатьяспор" одолел на своем поле "Фенербахче", который по ходу встречи владел мячом в разы больше, чем соперник. Единственный гол в поединке на свой счет записал Алексич, воспользовавшись ошибкой Озбайраклы. Как не пытались счет сравнять представители из Стамбула, но ни новичок Слимани, ни Айю, ни Вальбуэна - не смогли воспользоваться своими шансами. "Акхисар Беледиеспор" на своем поле победу добыть не смог, а украинский форвард Евгений Селезнев отличился с негативной стороны, схлопотав красную карточку за плевок в соперника. В поединке "Аланьяспор" и "Анкарагюджю" также были показаны красные карточки, но гостям все же удалось победу вырвать. Также победил и "Галатасарай", который, на удивление для многих, испытал трудности в игре с "Гёзтепе". Особенно вопросы вызывает игра нападающих, которые умудрились растранжирить немалое количество отличных моментов, которых, откровенно говоря, было и не столь много. А вот "Бешикташ" мог пойти по пути "Фенербахче", потеряв очки в данном туре. В первом тайме "Эрзурумспор", владевший мячом реже соперника, смог нанести аж восемь ударов, подлавливая "орлов" на контратаках. Одна из атак, проведенная еще на 15-й минуте, завершилась угловым, после которого хозяев отличились голо.м У гостей до перерыва буквально ничего не получалось, но вот во втором тайме ситуация кардинально поменялась. Особенно после гола Генюла. Именно это взятие ворот прибавило уверенности подопечным Гюнеша и позволили по итогу матча добыть желанную победу. Авторами голов в матче также стали Негредо и Куарежма. Завершил тур поединок "Касымпаша" против "Истанбула", который завершился с неожиданным для многих исходом - победой хозяев поля, которые второй тур кряду набирают максимум очков. Заслуга в этой победе во многом принадлежит Дьяне, оформившему дубль. 17 августа Трабзон. Стадион "Шенол Гюнеш" Главный арбитр: Ясар Кемаль Ассистенты: Эрдинч Сезертам, Серкан Чимен "Трабзонспор" - "Сивасспор" 3:1 Голы: Шахан 7, Родальега 14 (пен.), Родальега 27 - Дуглас 45+5 "Трабзонспор": Киврак, Новак, Туре, Перейра, Хоссейни, Ясизи (Куцка 53), Соса (Артарслан 81), Эмюр, Шахан, Онази, Родальега (Йылмаз 64) Тренер: Унал Караман "Сивасспор": Аджар, Дуглас, Чифтчи, Эрдаль (Йешилъюрт 78), Меджани, Арслан, Килинч, Ндинга (Брас 12), Рыбалка (Сирьяк 88), Коне, Робиньо Тренер: Тамер Туна Предупреждены: Шахан 8 - Ндинга 4, Брас 13, Чифтчи 85, Йешилъюрт 90 18 августа Бурса. Стадион "Тимса Арена" Главный арбитр: Мете Калкаван Ассистенты: Джейхун Сесигузель, Эзат Санчактар "Бурсаспор" - "Кайсериспор" 0:0 "Бурсаспор": Текин, Капачак, Ярдимчи, Эрсой, Бехич, Баджи, Кара, Эрдоган (Кембо-Экоко 86), Соялп (Торун 65), Станку (Нецид 75), Аллано Тренер: Самет Айбаба "Кайсериспор": Лунг, Лопеш, Сэпунару, Айтач (Туран 58), Кана-Бийик, Шери (Басачикоглу 67), Тюрюч, Менса, Ротман, Варела (Чиназ 86), Булут Тренер: Хакан Эртюрк Предупреждены: Кара 32, Аллано 68 - Лопеш 45+1, Басачикоглу 80 Анталья. Стадион "Анталья Арена" Главный арбитр: Альпер Улусой Ассистенты: Чем Сатман, Волкан Наринч "Антальяспор" - "Коньяспор" 3:3 Голы: Ангело 8, Майкон 67, Ангело 75 - Шахинер 39, Фофана 45+1, Шахинер 53 "Антальяспор": Боффен, Ангело, Челюстка, Сангаре, Ванкёр (Куртулуш 56), Озмерт, Грандо Чико, Синик (Алпсой 67), Данило (Дроле 56), Доукара, Майкон Тренер: Хамза Хамзаоглу "Коньяспор": Кырынтылы, Эзторун, Финдикли (Йевтович 64), Туран, Скубич, Демирок, Янссон, Фофана (Уртадо 82), Ятабаре, Яхович (Милошевич 74), Шахинер Тренер: Риза Калимбай Предупреждены: Озмерт 43 - Эзторун 15, Финдикли 29, Йевтович 74, Туран 85, Йевтович 90+3 Удалён: Йевтович 90+3 Малатья. Стадион "Малатья Инёню" Главный арбитр: Фират Айдинус Ассистенты: Серкан Ок, Алекс Ташчиоглу "Йени Малатьяспор" - "Фенербахче" 1:0 Гол: Алексич 70 "Йени Малатьяспор": Озбир, Рафаэл Мина, Синсере, Чифтпинар, Илдиз (Дональд 64), Джагиран, Гильерме, Перейра (Эскихелладж 86), Бутаиб, Алексич (Каш 90+5), Бюйюк Тренер: Эрол Булут "Фенербахче": Демирел, Озбайраклы (Элмас 78), Али Калдырым, Шкртел, Нойштедтер, Топал, Экичи (Вальбуэна 63), де Соуза, Алиджи (Потук 79), Слимани, Айю Тренер: Филлип Коку Предупреждены: Алексич 71, Дональд 90+4 19 августа Акхисар. Стадион "Акхисар Беледийе" Главный арбитр: Серкан Чинар Ассистенты: Сулеман Озай, Эрдем Байик "Акхисар Беледиеспор" - "Ризеспор" 1:1 Голы: Юмлу 66 - Мурики 28 "Акхисар Беледиеспор": Озтурк, Лопеш (Вурал 22), Османпаша, Юмлу, Вршаевич (Гюлер 58), Сиссоко, Киса (Айик 58), Сержиньо, Байрам, Селезнев, Маню Тренер: Сафет Сушич "Ризеспор": Аккан, Брабец, Услу, Финк, Кагиран (Саймак 80), Саму, Камдали, Ялчин, Саадан, Мурики, Умар (Чажлаян 85) Тренер: Ибрагим Узульмез Предупреждён: Финк 28 Удалён: Селезнев 45+3 Эрзурум. Стадион "Казим Карабекир" Главный арбитр: Умит Озтюрк Ассистенты: Али Сайгин Огел, Осман Билир "Эрзурумспор" - "Бешикташ" 1:3 Голы: Щук 16 - Генюл 53, Негредо 76, Куарежма 86 (пен.) "Эрзурумспор": Канбазоглу, Юнлю, Гёр, Швехлен, Х.Арслан, Щук (Коне 74), Антальяли, Башшан, Хурмаджи (Ти 82), Суну (Джеленк 66), Манси Тренер: Мехмет Алтипармак "Бешикташ": Зенгин, Генюл, Вида, Пепе, Адриано, Куарежма, Уйсал (Ленс 72), Озьякуп (Эркин 37), Медель, Негредо (Т.Арслан 82), Бабель Тренер: Шенол Гюнеш Предупреждены: Адриано 68, Ленс 74, Ялчин 79 Аланья. Стадион "Аланья Оба" Главный арбитр: Али Шансалан Ассистенты: Мустафа Савранлар, Абдулла Озкара "Аланьяспор" - "Анкарагюджю" 0:2 Голы: Парлак 65, Пинту 89 "Аланьяспор": Йылмаз, Байяно (Гюрал 79), Н'Сакала, Цавелас, Басдас, Сакей, Аугусто (Алкилич 73), Вильяфаньес, Карача (Маниатис 58), Бобо, Джалма Тренер: Месут Баккал "Анкарагюджю": Хопф, Пинту, Озгенч, Айхан, Коне, Фати, Моркайя (Аджчай 79), Парлак, Мохтар (Озер 73), Эль-Кабир (Шукала 88), Бифума Тренер: Исмаил Картал Предупреждены: Аугусто 36, Басдас 46, Вильяфаньес 82 - Моркайя 37, Эль-Кабир 39, Бифума 57, Бифума 70, Фати 83, Озер 85 Удалены: Сакей 52 - Бифума 70 Стамбул. Стадион "Али Сами Йен" Главный арбитр: Али Палабийик Ассистенты: Керем Эрсой, Серкан Олгунчан "Галатасарай" - "Гёзтепе" 1:0 Гол: Оньекуру 42 "Галатасарай": Муслера, Мариано, Чалык, Майкон, Нагатомо, Донк (Инан 72), Фернандо, Беланда, Гюмюс (Акбаба 61), Дердийок (Гомис 46), Оньекуру Тренер: Фатих Терим "Гёзтепе": Бакирбаш, Адама, Уоллас, Гассама, Тити, Озтекин (Гуффран 73), Бингёл (Эмир 90), Акбунар (Нгандо 84), Озтюрк, Борхес, Када Тренер: Байрам Бекташ Предупреждены: Беланда 60, Мариано 61, Донк 70, Нагатомо 72 - Озтекин 34, Адама 90+1 20 августа Стамбул. Стадион "Реджеп Тайип Эрдоган" Главный арбитр: Халис Озкайя Ассистенты: Кемаль Йылмаз, Хакан Йемискен "Касымпаша" - "Истанбул" 2:1 Голы: Дьяне 67 (пен.), Дьяне 90+1 - Наполеони 85 "Касымпаша": Косе, Попов, Садику, Вейньо, Сари, Бен-Юссеф, Эдуок (Чек 79), Сербест, Трезеге, Депе (Демир 84), Дьяне Тренер: Кемаль Оздеш "Истанбул": Гюнок, Учар, да Кошта, Кайсара, Епуряну, Текдемир (Йоич 80), Белёзоглу, Вишча, Кахвечи (Наполеони 60), Фрей (Байич 72), Адебайор Тренер: Абдулла Авчи Предупреждены: Текдемир 27, да Кошта 66, Белёзоглу 90+5 Турнирная таблица #КомандаИВНПМРМО1"Бешикташ" Стамбул 22005 -2+362"Йени Малатьяспор" 22004 -1+363"Галатасарай" Стамбул 22004 -1+364"Касымпаша" Стамбул 22005 -3+265"Кайсериспор" 21102 -0+246"Коньяспор" 21106 -5+147"Истанбул" 21013 -2+138"Анкарагюджю" 21013 -3039"Трабзонспор" Трабзон 21013 -30310"Фенербахче" Стамбул 21012 -20311"Сивасспор" 21012 -3-1312"Ризеспор" 20113 -4-1113"Акхисар Беледиеспор" 20112 -3-1114"Бурсаспор" Бурса 20111 -2-1115"Антальяспор" 20113 -5-2116"Эрзурумспор" 20023 -6-3017"Гёзтепе" Измир 20021 -4-3018"Аланьяспор" 20020 -3-30
21 Aug 03:45   1 shows
photo
Тренер Руха: Так играть нам нельзя
Главный тренер Руха Андрей Кикоть — о матче против Ингульца (0:1).
20 Aug 23:30   0 shows
photo
Готовить украинских специалистов по обезвреживанию СВУ по стандартам НАТО теперь будут саперы ВСУ
В Центре разминирования ГУ оперобеспечения Вооруженных сил Украины (г.Каменец-Подольский, Хмельницкая обл.) состоялась официальная церемония передачи Программы подготовки специалистов по обезвреживанию самодельных взрывных устройств (СВУ) от команды учебно-тренировочной миссии операции "UNIFIER" Вооруженных сил Канады военнослужащим украинского Центра разминирования.
20 Aug 23:34   0 shows
photo
Пригоди українців в Канаді: "Воркута" перемагає в "українському дербі"
У неділю, 13 травня, стартував новий сезон Канадської футбольної ліги. Чемпіонат відкрило українське дербі – протистояння команд "Юкрейн Юнайтед" та ФК "Воркута". В міжсезоння ці клуби поповнилися новими футболістами з України. Зокрема до "Юкрейн Юнайтед" доєднався кращий гравець чемпіонату Львівської області-2017 Назар Міліщук, а також Ігор Малиш, який донедавна виступав за "Авангард" (Краматорськ), Роман Дацюк з ОДЕКа (Оржів) і Сергій Савченко. ФК "Воркута", своє чергою, поповнили Богдан Рябець, Олександр Яремчук та Олександр Тарасенко. Господарі поля в середині першого тайму вийшли вперед. Проте, ще до перерви "Воркута" зусиллями колишнього нападника тернопільської "Ниви", чернівецької "Буковини" та рівненського "Вереса" Олександра Лакусти відігралася. Долю зустрічі вирішив епізод, що стався на 77-й хвилині. Арбітр призначив пенальті у ворота "Юкрейн Юнайтед", який реалізував рекордсмен "Буковини" за кількістю проведених матчів у чемпіонатах України Олег Керчу. "Юкрейн Юнайтед" - "Воркута" 1:2 Голи: Чорнил 30 - Лакуста 43, Керчу 77 пен "Воркута": Мусієнко, Яремчук, Тарасенко, Волчков, Бідловський, Рябий, Керчу, Мельник, Урсуленко, Солонинко, Лакуста. На заміну виходили: Гайдаржі, Гальчук, Рябець, Дяченко, Івлев
15 May 12:08   123 shows
photo
Усі бійці АТО, які загинули упродовж червня: імена, історії, фото
Нам відомо про смерть 54 бійців. 24 - бойові втрати. Інформація про деяких - неповна. Наймолодшому із загиблих воїнів було - 20 років, найстаршому - 58. Чотирьох бійців Україна втратила 10 червня - найбільше за добу. Найчастіше обстрілювали позиції українських військових 6 червня - 85 обстрілів. Найспокійнішими на фронті були 1, 26 і 27 червня. Як заявляє прес-штаб АТО, у ті дні обійшлось без поранень. Найбільше бійців постраждали 8 червня - 14 за добу. За даними зведень прес-центру штабу АТО, за червень 2017 року на Донбасі: загинули 22 бійців, 119 - отримали поранення. 1463 рази російсько-окупаційні війська порушували режим "тиші". БОЙОВІ ВТРАТИ 2 червня Василь "Комод", "Циган" БУРАЧУК років: 23 родом: із села Журавки Городищенського району Черкаської області залишилися: батьки, дві молодші сестри, громадянська дружина і донька Коли розпочався мінометний обстріл, він з товаришами намагався заховатися в укритті. Поблизу Волновахи на Донеччині ворожий снайпер застрелив Василя у потилицю. Сержант, командир відділення. Василь служив у складі 30-ї бригади. Його призвали на строкову службу 27 травня 2015-го, 30 вересня він підписав контракт. "Свист "сто двадцяток" загнав хлопців у бліндажі. Залишилися лише спостерігачі. Вася, командир відділення, тільки прийшов з поста, як снаряди почали лягати поблизу його позицій. Зазвичай, під прикриттям таких обстрілів починають лізти невгамовні "орки", так сталося і цього разу. "До бою!!!" - дав команду сержант Бурачук Василь, побачивши ворожу диверсійну групу. Почала ляскотіти "стрілкотня", працював ворожий АГС, чулися поодинокі постріли снайпера. Повітря стало сивим, запахло порохом - це наші дають відсіч. "Комод" зрозумів, що треба зайняти зручну позицію для ефективного керування боєм. Як завжди, в бронежилеті і касці (незалежно від того чи було гаряче, чи велось тихе рутинне спостереження, Василь завжди відповідально ставився до засобів захисту; цього ж вимагав і від своїх підлеглих) він стрімко вибігав з бліндажа. Так було раніше і так мало бути цього разу. Втім, бій продовжувався вже без нього: ворожа куля влучила в найменш захищене місце шию", - написали на сторінці 30-ї бригади у Facebook. "Після підписання контракту Васю направили до нашого бойового підрозділу, - розповів gazeta.ua санінструктор Геннадій. - Коли його призначили командиром відділення, то, зважаючи на те, що наша рота механізована, він автоматично ста КБМ командиром бойової машини БМП". В АТО це означало командувати спостережним постом окремою позицією на лінії фронту. "Командир позиції мав відповідальність найрізноманітнішого характеру. Робота для чоловіків. І Вася справлявся не гірше, ніж інші. На їхню позицію "шахтьори" лізли досить часто. Це була одна з трьох-чотирьох позицій, яка постійно вступала у вогневий контакт. Хлопці там, в Цигана,теж були всі молоді: усім до 30-ти років". Геннадій каже, що Василь був з тих людей, які мають жити. "Один той факт, що у 23 роки він уже відповідав за жінку і дитину, багато про що говорить. Класний, відкритий, незіпсований хлопець". "Він був звичайним хлопцем зі своїми планами на життя, яке так раптово обірвалося Йому подобалося служити командиром відділення, хотів іти навчатися далі. Країна втратила одного зі своїх синів і, можливо, одного з хороших офіцерів. А він би ни став", - розповів gazeta.ua товариш Денис Чигир. 3 червня Михайло КОБЕЦЬ років: 21 родом: із села Білошицька Слобода Корюківського району Чернігівської області залишилися: матір, вітчим, троє братів і 4-річна донька Отримав важке поранення під час артобстрілу від шрапнелі поблизу села Чермалик Волноваського району на Донеччині, від якого загинув. Був матросом, навідником башти БТР 137-го батальйону морської піхоти ВМС України. Михайло закінчив школу у 2012-му. У листопаді 2015 року його призвали на строкову службу. Згодом він підписав контракт. "Все, що можна було виконувати на позиції - виконували разом. У березні Мішці робили операцію. З таким здоров'ям він не мав би служити. Але все одно повернувся. Казав, що достоїмо до кінця, а вже коли нас виведуть, тоді він переведеться", - пригадує у розмові з кореспондентом gazeta.ua побратим 25-річний матрос Артур. Розповідає, що після виходу з АТО хотіли разом з Михайлом і ще з друзями орендувати будиночок біля моря і відпочити. "Він був бойовим. Можна сказати, що трохи не беріг себе. Часто, коли виконуєш бойову задачу, то за собою не слідкуєш як слід. Одного разу нас так поливали (ред.. - сильно атакували) з усього з чого лише можна було. Виглянути і подивитися що коїться по фронту було нереально. А Мішка виглянув. Уламок попав у магазин його автомату. Магазин почав взриватися. Але він тоді не поранився. Лише я йому потім пояснив, що так робити не варто". Після звільнення з армії Михайло зі своїм найстаршим з молодших братів планували зайнятися спільною справою. "Найстаршому з його молодших 19 років. Коли Мішку поховали, то підійшли до брата і сказали, що тепер він за старшого". Михайла зустрічали починаючи з Покровська (колишнього Жовтневого), що у сусідньому з Корюківкою районі. А далі Мена, Величківка, Сахутівка, Тютюнниця, Корюківка, Наумівка, Перелюб де навчався Михайлик. І в кожному невеличкому селі люди з українськими прапорами. 7 червня Володимир ЛАЙКОВ років: 31 родом: із села Голубівка Новомосковського району на Дніпропетровщині залишилися: батьки та сестра Загинув поблизу Жолобка Попаснянського району на Луганщині. Старший солдат, кулеметник у 93-й бригаді. "Ти впевнений, що готовий битися до кінця?", - не одноразово запитував Володимира командир його роти. І кожного разу отримував впевнену відповідь: "Звичайно, так!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ти готовий битися до кінця? - Так!" - загинув 31-річний український воїн "Не у наших силах змінити те, що вже сталося. Але ми ніколи не забудемо, що зробив наш хоробрий воїн. Для нас, живих, найкращий спосіб вшанувати пам'ять полеглого героя присвятити себе з подвоєною силою та відданістю завершенню тієї справи, якою він так благородно займався, за яку він воював і за яку з честю загинув, віддавши все, що міг. Його смерть не буде марною, й наш народ, наша Україна звільниться від окупантів, захистить свободу й право на гідне життя. Слава Україні! Герою Слава!" - сказав командир 93-ї ОМБр полковник Владислав Клочков. Тарас БЕЛОЦЬКИЙ років: 38 родом: з Рівного залишилися: батьки Загинув від кульового поранення поблизу села Жолобок Попаснянського району Луганської області. Військовослужбовець 146-го полку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А2562. В АТО служив навідником у 14-й бригаді. З березня 2015-го по квітень 2016 року проходив військову службу в ЗСУ за мобілізацією. Воював на Донеччині і Луганщині. У жовтні 2016-го підписав контракт зі ЗСУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Боєць АТО загинув наступного дня після 38-річчя Навчався у 18-й школі, закінчив автотранспортний технікум та економіко-гуманітарний інститут. До служби в армії працював у Головному управлінні статистики у Рівненській області. Був майстром спорту з карате. У переддень загибелі Тарас святкував своє 38-річчя. "Він завжди був чесний, справедливий. Він загинув як герой, завжди був за Україну", - кажуть побратими. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у травні Анатолій ПОТЄХІН років: 48 родом: із села Висока Піч на Житомирщині залишилися: дружина, 20-річна донька і 11-річний син Загинув від уламкового поранення голови поблизу Авдіївки на Донеччині. Капітан, старший офіцер відділення спецпризначенння 12-го батальйону "Київ" 72-ї бригади. До батальйону прийшов у лютому 2017-го. "Ми пам'ятатимемо Тебе, Анатолію, живим. Свідомість відмовляється сприймати іншу - протилежну - реальність", - писав товариш Василь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бойовики активізувалися на всіх напрямках: українська армія несе втрати Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище. У 1990-х служив у ЗСУ командиром розвідроти житомирської військової частини. Займався підприємництвом, перевезеннями. Грав у сільській футбольній команді, представник ФК "Пак-Трейд". Коли почалася війна, став волонтером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 93-тя бригада відбила 1,5 км "сірої зони" під обстрілами ворожої артилерії 8 червня Михайло БЕРЕЗКА років: 20 родом: із села Бринці-Церковні Жидачівського району Львівської області залишилися: матір та сестра Загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу Катеринівки Попаснянського району на Луганщині. Солдат, механік-водій 3-го батальйону 24-ї бригади. У серпні 2016-го вступив на військову службу за контрактом. "Мішка ніяк не любив берці. Завжди ходив у кросівках, черевиках. Найбільше, чомусь, любив у гумових чоботях ходити. Через те, що постійно біля машин, то будь-яка форма у нього за кілька днів ставала чорною, схожою на робу, - розказав 25-річний командир роти Захар. - Він був простим, товариським хлопцем. Не всі і не завжди його розуміли (зважаючи на його вік), але дружили з Мішкою всі. Він ніколи ні на що не скаржився. На мої зауваження завжди реагував спокійно і неухильно виконував". Бійці, віком до 20 років включно, писали рапорти де б хотіли служити: у ппд (пункті постійно дислокації) чи на фронті. Михайло обрав друге. "Він був готовий до цього. Юнацького максималізму у ньому вистачало, але до бою він рвався". Прийнявши на себе усю ударну хвилю від міни боєць урятував життя своєму побратиму. "Михайло йшов праворуч і весь удар прийняв на себе. Цілим у нього залишилося лише обличчя. Товариш, який був з ним, теж Михайло - ще у шпиталі. Йому сильно пошматувало черевну порожнину, вибило око і один з уламків потрапив у голову. Оперативність санітарів і лікарів, допомогла залишитися йому живим". 10 червня Три години бою, з застосуванням з боку терористів забороненої зброї. Постійні обстріли. Успішно відбивши атаку, українські бійці зупинили наступ терористів в районі Павлополя. Коли все стихло, о 20:00 до окопів несподівано прилетіла міна. Віталій ЗВЕЗДОГЛЯД років: 24 родом: із села Косенівка Уманського району Черкаської області залишилися: батьки та молодша сестра Загинув у результаті прямого попадання міни до бліндажу поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Військовослужбовець 10-го батальйону "Полісся" 59-ї бригади. Закінчив Уманський професійний ліцей, заочно навчався у будівельно-економічному коледжі. Строкову службу проходив у в/ч 3009 Внутрішніх військ Сімферополя протягом 2011-2012 років. "Умань втратила героя - загинув Віталій Звездогляд. Коли в центрі Києва починали святкувати безвіз, а депутати і Президент вітали з "перемогою", хлопці майже три години відбивали атаку терористів. Щоб радісні "святкувальники" раптово не прокинулися зранку під гіркі новини прориву і наступу ворога на Маріуполь. Земля пухом. Вічна пам'ять герою!", - написав Володимир Гамалиця. "Які діточки гинуть!! За що?! Щоб кати наживались. Вічна пам'ять Герою України!", - сказала Євгенія Дятлова. Сергій ГОРО років: 35 років родом: із села Зелений Під Горностаївського району Херсонської області залишилися: батьки, дружина та двоє доньок віком 10 і 15 років Загинув у результаті прямого попадання міни до бліндажу поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Молодший сержант 74-го батальйону розвідки, в/ч А0136. У липні 2015 року Сергія призвали за мобілізацією, з вересня 2015-го до жовтня 2016-го служив у 74-му батальйоні. І лише 4 червня цього року, за 6 днів до загибелі, підписав контракт. В серпні 2016 року відзначений Почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІ ступеня. "Останню дорогу Сергія Горо встелили трояндами до самого кладовища. Прощаючись із загиблим, говорили про відвагу тих, хто сьогодні захищає країну. Розповідали про Сергія, його відданість, доброту, відповідальність та товариську підтримку. Насправді, як говорять його односельці, він ніколи не говорив про патріотизм, та й взагалі не любив показухи. Він жив своїм простим сільським життям, думав про сім'ю, про майбутнє своїх доньок. Сергія пам'ятають у селі, як звичайного чоловіка, який жив поруч, ходив тими ж стежками, що й вони, порався по господарству. Добрий, уважний, щирий. А виявилося справжній патріот, який захищав Вітчизну та мирне життя своїх земляків", - написала Любов Рудя, газета "Сільські новини". Анатолій ДОВГАЛЬ років: 58 родом: із села Перемога Дніпропетровської області залишилися: Загинув у результаті прямого попадання міни до бліндажу поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Старший сержант 74-го батальйону розвідки, в/ч А0136. Ілля КИРИЧЕНКО років: 29 родом: із міста Жовті Води на Дніпропетровщині залишилися: батьки та молодший брат Загинув поблизу села Кримське Новоайдарського району Луганської області. "Знову очі з неба", - написала Наталя Лютікова. "Приблизно о 21:30 солдат Ілля Кириченко піднявся до бруствера, аби оглянути периметр. Пролунав вибух - терористи зненацька розпочали мінометний обстріл. Бронежилет і шолом цього разу не допомогли - солдат дістав поранення, несумісне з життям", - писали на сторінці 93-ї бригади у Facebook. Стрілець, помічник гранатометника у 93-й бригаді. Ілля навчався у школі №3, потім - у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості. Працював головним інспектором міста по радіаційній безпеці. Але, грошей не вистачало, у батьків просити не хотів, тому поїхав на заробітки. "Поїздив по Європі, приїхав і сказав, що ніде ми нікому не потрібні, - розповів батько Іллі Олександр Кириченко, - Сказав: я тут, нехай бідний, але почуваюся людиною". Повернувшись з заробітків, Ілля спробував відновитись на колишній посаді у Державній екологічній інспекції. За словами батьків, його попросили зачекати місяць. Але чекати довелося набагато довше. "Він почекав кілька місяців, а потім прийшов щасливий, обняв мене і сказав: тато, я підписав контракт. Сказав, що потрібно захищати Батьківщину, нас - батьків" Ілля пішов служити добровольцем у лютому 2017-го. На момент загибелі знаходився в АТО лише місяць. До тридцятиріччя не дожив. Останній свій день народження зустрічав вже в "учебці". 13 травня поїхав в зону АТО. "У неділю до нас прийшли і сказали, що Іллі більше немає. Він захищав нашу Батьківщину усього двадцять вісім днів. Надзвичайно сильно любив життя, але більше за життя - свою Батьківщину. Він загинув, захищаючи нас усіх", - каже батько героя. 11 червня Євген ЯЛОВЕЦЬ років: 28 родом: із села Созонівка на Кіровоградщині залишилися: батьки Загинув поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Авто, у якому перебував Євген, потрапило під обстріл протитанкової ракети. Старший сержант, кодувальник 10-го батальйону "Полісся" 59-ї бригади. Закінчив Кіровоградський професійний ліцей №2, після строкової служби в армії працював верстатником. У березні 2014-го Євгена призвали за мобілізацією до Кіровоградського об'єднаного міського комісаріату, у вересні 2015-го перевели до районного військкомату на посаду начальника служби захисту інформації. 11 березня 2017 підписав контракт і поїхав до базового табору в/ч пп В4050 з направленням у зону АТО. "Від початку існування Кропивницького районного військового комісаріату Женя знаходився в ньому, поставив комісаріат "на рельси". Це була дійсно талановита, гідна, порядна і чесна людина, яка завжди приходила на допомогу іншим. Батькам хочу сказати слова вдячності, що виховали такого справжнього чоловіка", - сказав військовий комісар Андрій Гриценко. "Я недовго служив з Євгеном, всього три місяці. Ми разом пішли в батальйон, спали в одному наметі. Він був дуже щедрою, вдячною людиною. За час проходження служби у 10 батальйоні зарекомендував себе як грамотний товариш, який виконував всі накази командирів і свою роботу.. Старався допомогти кожному. Багато людей з батальйону хотіли сьогодні приїхати сюди, провести його в останню путь. Але ми зараз в АТО, тому приїхав лише я один, привіз його провести в останню путь", - розповів військовий Олександр Кривий. Юрій СОРОКА років: 42 родом: із села Гмирянка Ічнянського району Чернігівська область залишилися: сестра з племінником Загинув під час обстрілу поблизу села Кальчик Нікольського району Донеччини. Авто Юрія потрапило під обстріл. Старший солдат, командир відділення взводу технічного забезпечення 59-ї бригади. 3 роки воював в АТО. У 2014-му пішов служити добровольцем, а 2016-го - підписав контракт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові розбили опорний пункт бойовиків на Світлодарській дузі "До 14 років виховувався в інтернаті, за 200 км від рідного села. Потім повернувся додому і працював у колгоспі. Тоді була строкова служба в армії", - розповіли у Чернігівському комісаріаті. Останніми роками жив у Новокам'янці Каховського району Херсонської області. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові просунулися вперед в зоні АТО 12 червня Олег МАЙСТРИШИН років: 47 родом: із села Підгірне Старокостянтинівського району Хмельницької області залишилися: матір і син Загинув у Волноваському районі на Донеччині унаслідок артилерійського обстрілу. Військовослужбовець 30-ї бригади. У зоні АТО був удруге. Підполковник Сергій Жмурко розповів, що це мав бути останній день перебування Олега на ротації у зоні бойових дій. Чоловік планував йти у відпустку. Але їхній загін потрапив під ворожий артобстріл. "Бригада Олега виходила на ротацію останній день. Їх уже змінили. Але вони таки потрапили під артналіт. Під час обстрілу зі 152-міліметрових самострільних артилерійських установок снаряд потрапив просто в розташування частини. Олегу відірвало ноги і він помер". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слава Україні, покидьки" - український боєць з окопу подзвонив на радіостанцію в окупованому Донецьку 13 червня Микола ГАЙДУК років: 42 родом: з Нікополя на Дніпропетровщині залишилися: матір, брат, дружина та двоє синів Загинув унаслідок артилерійського обстрілу поблизу селища Луганське Бахмутського району на Донеччині. Старший солдат батальйону "Патріот" 53-ї бригади. На фронт пішов добровольцем 2014 року. Після повернення додому займався волонтерством. Згодом підписав контракт і знову вирушив на передову. "Він завжди усміхався. Не зміг залишитися осторонь, почав волонтерити - він був патріотом. Не зміг залишитися вдома, повернувся на фронт - він був сильним і сміливим", - згадувала волонтер Дар'я Андрусенко-Якотюк. Очолював "Асоціацію учасників бойових дій Нікопольщини". Був майстром спорту з кікбоксингу. Рідні, друзі, побратими по службі і навіть незнайомі з Миколою залишають десятки коментарів і історій на його сторінці у Facebook. "Твої соколята - два твоїх крила, залишилися без годувальника. Ти тепер на небесах і дивитимешся на всіх нас живих зі своєю скромною усмішкою. Тепер мені доведеться, проходячи повз обеліск пам'яті воїнів АТО, дивитися вже і на тебе, на твоє фото. І я ніяк не зможу змиритися із цим", - написав друг Віктор Каракуша. "Прощавай, друже. Ми наздоженемо", - сказав Олексій Савченко. "Сьогодні особисто для мене не просто день жалоби. Сьогодні день мученицької смерті нашого фундатора першого у місті храму на честь полеглих воїнів захисників Вітчизни - святого праведного Петра Калнишевського. Для мене Микола Гайдук це приклад жертовності і неосяжної любові, вірянина, смиренної людини з великою душею і чистим серцем. Не можу я осягнути його смерті. Не можу, тому що смерть буде переможена, тому що земна смерть була не марною, тому що після смерті буде воскресіння!" - написав диякон Святослав Скороход. "Я завжди поважав твій вибір. Вибір такого шляху - шляху воїна. Ті, хто одного разу стали на цей шлях, хто живуть із честю, вірять тільки в перемогу. У перемогу життя над смертю. І життя воїнів, віддані заради цієї перемоги, роблять їх безсмертними героями. Пам'ять про яких житиме у серцях поколінь. Спочивай з миром, брате мій", - розказав Констянтин Пиляєв. 14 і 15 червня у Нікополі оголошені днями жалоби. 15 червня Євген "Юджин" САРНАВСЬКИЙ років: 27 родом: із Кам'янця-Подільського на Хмельниччині, жив у Білій Церкві на Київщині залишилися: матір, вагітна дружина 8 червня Євген отримав важкі вибухові поранення під час розмінування поблизу Новоселівки Волноваського району на Донеччині - травматична ампутація ніг, пошкоджені внутрішні органи черевної порожнини, легені. Тиждень перебував у комі, переніс дві складні операції. Помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова, не приходячи до свідомості. Капітан, командир інженерно-саперної роти у 72-й бригаді. Євген Сарнавський був відомий своєю ефективною та швидкою роботою. Йому були вдячні мешканці Волновахи, Гранітного, Авдіївки та інших прифронтових населених пунктів, де підрозділ капітана Сарнавського проводив розмінування та демонтаж нерозірваних боєприпасів. "Я покладав на Євгена великі сподівання, але, на жаль, ворожа міна обірвала його високий політ. Він був дуже хорошим воїном і ніколи не ховався за спинами своїх підлеглих", -попрощався зі своїм бойовим побратимом командир бригади полковник Андрій Соколов. "Сьогодні ми зібралися на траурний мітинг, щоб вшанувати пам'ять нашого бійця, який все своє життя рятував чужі життя від смерті. Багато років він служив у нашій бригаді і весь цей час намагався зробити так аби ніхто не постраждав від вибухів. Ще довго мешканці Донбасу згадуватимуть Євгена, називаючи його своїм ангелом-рятівником. На його рахунку тисячі знешкоджених снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів. Це дійсно людина, яка достойна вшанування і військовими, і цивільними", - сказала прес-офіцер 72-ї бригади Олена Мокренчук. Всі завдання, які ставилися по розмінуванню і замінуванню, Євген виконував завжди сам, особисто. "Із перших днів поїхав на війну. І був патріотом. У травні він приїжджав у відпустку і дзвонив. Розмовляли. Знову шуткували, говорили, може це треба закінчувати. І знову та сама фраза: "А хто ж, як не я?" Там "салабони" приходять, а я досвідчений. Я повинен їх навчити", - розповіла вчителька бійця Світлана Гаращук. З командиром "Юджином" прощалися на київському Майдані незалежності, а потім в останню дорогу провели у Білій Церкві. "Хочу попросити вибачення у дружини, рідних та близьких Жені за те, що мені не вдалося зберегти його. Жені сказати, щоб він відпочивав з миром і запевнити всіх, що ми обов'язково помстимося", - сказав командир Соколов. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Насадка робить постріл беззвучним" - українець створив для бійців АТО унікальний автомат Сергій ЯРЕМЧУК років: 40 родом: із міста Калинівка Вінницької області залишилися: дружина та 16-річна донька Загинув поблизу Маріуполя між селищами Талаківка та Гнутове від кульового поранення легень ворожим снайпером. Сергія Яремчука не стало через 2 місяці після свого Дня народження. Сержант, десантник. У 2014-му пішов на фронт добровольцем, 2015-го - підписав контакт на службу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергія Яремчука убив снайпер "Ще увечері дружина розмовляла з чоловіком. А на ранок їй повідомили, що його убив снайпер, - розповіла місцева жителька Вікторія. - Приїхало дуже багато його хлопців, з якими він служив. В очах біль і сум. Скільки ця війна має продовжуватися?! Стільки горя приносить ця війна". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх бійців, які загинули на Донбасі у березні ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх бійців, які загинули на на Донбасі у квітні 16 червня Михайло МОЧЕРНЮК років: 42 родом: із селища Борівське Шевченківського району на Харківщині Загинув від кулі снайпера поблизу селища Новотошківське на Луганщині. Старший солдат, механік-водій у 93-й бригаді. "Тяжка втрата. Приблизно о 4:20 ранку пост був обстріляний снайпером путінських терористичних сил. Від майже 50-грамової кулі калібром 12,7 мм, яка зазвичай використовується для боротьби з бронетехнікою, старшого солдата Мочернюка не зміг врятувати бронежилет: він отримав поранення, не сумісне з життям", - написали на сторінці бригади у Facebook. - Михайло був відмінним механіком-водієм, відповідальним та хоробрим воїном, надійним товаришем". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На честь загиблого в АТО капітана назвали вулицю ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ім'ям загиблого героя АТО назвали вулицю 21 червня Андрій Луців і Володимир Іваник були товаришами, разом пішли на фронт. Володимир "Фофа", "Ірокез" ІВАНИК років: 30 родом: із міста Стебник Львівської області залишилися: батьки, 26-річний брат, дружина та 8-річний син Загинув поблизу Авдіївки на Донеччині. Доброволець 8-го батальйону "Аратта" УДА. Активний учасник Революції Гідності. Воював у Бахмуті, Лисичанську, Пісках, Луганську, Донецькому аеропорту. Службу в армії проходив у президентському полку. Працював на будівництві у Києві. Мав три ротації в зону АТО. На останню приїхав за два тижні до фатального бою. "Коли почався той обстріл, Володя міг залишитися живим. Один снаряд перелетів, другий не долетів, третій долетів. Він відчував себе воїном, марив службою. Казав, що з дитинства хотів бути солдатом і коли працював на будівництві, то почував себе не на тому місці. За пів години до початку його останнього бою ми розмовляли і він казав мені, що відчуває, що загине на війні. Він був воїном, таким було його життя. Я пишаюся, що маю такого друга. А його батьки мають пишатися, що їхній син був таким", - розповів gazeta.ua побратим розвідник "Метис". І додав, що Володимир міг і сапером бути, і розтяжку поставити, і з кулемета постріляти. "Я стояв ліворуч, поруч з Володею і Андрієм Луцівим, але відійшов вправо. Мене вберегло чудо. Усі ми ті, хто залишилися тоді живими вбереглися чудом", - сказав розвідник. Дядько Володимира Степан розповідає, що родичі умовляли його більше не їхати на війну. "Раз поїхав все минулося, другий теж. А третій став фатальним, - сказав чоловік. А ще Володя дуже мотоцикли любив, був байкером. Техніку любив, розбирався добре". Син Сашко, за словами дядька, "маленька копія тата". Андрій ЛУЦІВ років: 38 родом: із міста Борислав Львівської області залишилися: дружина та донька Загинув поблизу Авдіївки на Донеччині. Доброволець 8-го батальйону "Аратта" УДА. Активний учасник Революції Гідності. Воював у Бахмуті, Лисичанську, Пісках, Луганську, Донецькому аеропорту. "Хлопці билися до останнього. До останнього світлої пам'яті мій побратим, Андрій Луців, якого зараз будемо хоронити, тримав в руках кулемет. Хоча виїхав танк, він стріляв по танку з кулемета. Хлопці були надзвичайно відважні, виховані у патріотичному дусі. Це були справжні патріоти нашої держави, бійці УДА, які добровольцями пішли на фронт. Їм не було потрібно ані грошей, ані нагород, ані пільг, яких ми на сьогодні не маємо, хоч воюємо з 2014 року", - сказав командир групи УДА Руслан "Єгер" Щерба. "Воювали з самого початку. Коли прийшла команда, що треба допомогти побратимам, вони зібралися і поїхали на фронт в Авдіївку. Там і поклали своє життя. Володя був будівельником, займався декоративною штукатуркою. Андрій - таксував, працював в охороні. Коли треба було їхати на Схід, брали відпуску за свій рахунок або відпрошувалися", - пригадував бойовий побратим, товариш обох хлопців Ігор "Сарган". 22 червня Микола СТАРИКОВСЬКИЙ родом: з Харківщини За даними прес-центру штабу АТО, 22 червня поблизу селища Луганське на Світлодарській дузі у результаті підриву на вибуховому пристрої один український військовослужбовець отримав важкі поранення, від яких згодом помер у лікарні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Надлюди": показали чуттєве відео про життя поранених ветеранів АТО 24 червня "Саме Луганський напрямок лінії зіткнення став епіцентром вогневої активності противника, про що свідчать 27 зафіксованих впродовж минулої доби фактів застосування противником зброї", - повідомили у прес-центрі штабу АТО. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переправа танків через річку: у мережі з'явилося видовищне відео Олексій ІЩУК років: 27 родом: із села Заслучне Красилівського району Хмельниччини залишилися: батьки та молодший брат Загинув від розриву міни на Луганщині. Військовослужбовець 8-го полку спецпризначення. "На групу мали один тепловізор, - розповів 37-річний головний старшина Віталій. - Там же обличчя не видно, лише силует. Можна навіть помилитися і, побачивши противника, подумати, що це свій. А рації, гарнітури були у кожного. Одного разу Олексій, на обході вночі, каже по рації "Підніми ліву руку", той другий піднімає. Значить свій. Через деякий час знову каже, щоб руку піняв, а той вже не піднімає. Повторює "Підніми ліву руку", той вже підняв. Олексій запитує "Ти мене чуєш?", той відповідає "Так, я ж піднімаю". І тут Льоха розуміє, що дивиться на когось іншого і що там, мабуть, ворог сидить, а не товариш. Потім виявилося, що той товариш/противник, то борсук. Ми того борсука без сміху згадати не модна, весела була історія". У молодшого брата Олексія саме 24 червня був випускний у школі. "Льоха ще розказував. що свій білий костюм дав брату на випускний. Бо, мовляв, йому він і так не треба ,все форма і форма, немає куди костюми носити". "Це була світла людина. З усіма товаришував, і з ним усі дружили. Він був надійний, добрий, порядний, вихований, чесний, доброзичливий, міг підтримати в любу хвилину, за потреби був готовий прийти на допомогу. Це велика втрата не тільки для нас, а й для усієї України, бо він був справжнім героєм", казав побратим "Марик". Василь ЛАВРИСЬ років: 29 родом: із Стрия на Львівщині, жив у Хмельницькому залишилися: матір, двоє сестер і дружина Загинув від розриву міни на Луганщині. Сержант, розвідник 8-го полку спецпризначення. "Два роки послужив по контракту і ми його стали відправляти вчитися у школу сержантів. Він все казав "Як я поїду, тут такі самі пацани як я. А мені їх потім ганяти?". Не поїхав він раз, не поїхав другий. З третього разу я таки пояснив йому, що він достойний цього звання і він таки вивчився", - згадував 37-річний головний старшина Віталій. Василя разом з Олексієм Іщуком призвали на службу по мобілізації 20 червня 2014-го. Відслуживши мобілізацію Василь працював на кондитерській фабриці у Хмельницькому. "А потім якось подзвонив і запитав чи візьму його знову до себе. Я сказав, що для такого хлопця точно знайдемо місце, - говорив Віталій. - Коли нас по тривозі піднімали їхати на Дебальцево, то він зразу погодився їхати. З чужою групою, іншим командиром. Не зважаючи на те, що тоді було лише тиждень як він з АТО повернувся". Страшина розповідає, що Василь був і з підвищеним відчуттям справедливості. Завжди робив те, що йому казали. "Цими червневими днями у Василя саме закінчувався піврічний контракт і в день, коли нам повідомили, що він загинув прийшли рапорти на продовження на контракту. То верхній рапорт був його. Командир рапорт підписав. Сказав, що раз Вася хотів служити, то так і буде". Загалом, у Валися Лаврися було щонайменше 7 ротацій у зону АТО, кожна по 2-3 місяці. "Він усі рази ходив у головному дозорі. Це і фізично важко, і морально. Бо ти мусиш все оббігати, обдивитися, перевірити і тоді всі йдуть по вже перевіреній території. Будь-коли може трапитися так, як сталося 24 числа", - сказав Віталій. "Спочатку чувак вчить користуватись підствольним гранатометом, потім грати в настільний теніс, потім допомагає вийти з-під обстрілу в Лутугіно . А потім тобі пишуть, що його вже немає", - написав Артем Князь. 26 червня Ігор ШТУНИК років: 45 родом: із села Скородинці Чортківського району Тернопільщини залишилися: дружина та дві доньки, 1997 і 2000 р.н. Загинув у Луганській області. Молодший сержант, стрілець-зенітник 14-ї бригади, в/ч пп В0259. Контакт на військову службу підписав улітку 2016 року. "Був дуже доброю людиною, майстром на всі руки. - розповіли у сільсьікй раді. -Що його не попросиш, він все міг зробити. Був хазяйновитим. Минулого року перед зеленими святами Ігор підписав контракт і пішов в АТО". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Боги війни": як зустрічали бійців АТО ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морпіхи повернулися з АТО - Одеса зустріла своїх героїв 29 червня Максим КЕРНИЧНИЙ років: 1978 р.н. родом: із Жмеринки Вінницької області залишилися: дружина та син Загинув поблизу селища Піски Ясинуватського району Донеччини. Прапорщик ЗСУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Довгі роки батьки не вірили в загибель сина" - поховали 32-річного воїна Іловайського котла Протягом червня Дніпропетровщина втратила чотирьох воїнів. Львівщина - чотирьох. Харківщина - двох. Черкащина - двох. Чернігівщина - двох. Хмельниччина - двох. Вінниччина - двох. Рівненщина - одного. Житомирщина - одного. Херсонщина - одного. Кіровоградщина - одного. Тернопільщина - одного. НЕБОЙОВІ 3 червня Віталій КАЛІБАБА років: 40 років родом: із Степанівки Менського району Чернігівської області залишилися: дружина та син Помер від онкозахворювання. Служив розвідником 2-го батальйону "Горинь". Мобілізований навесні 2015-го. Виріс у родині військового льотчика, строкову службу проходив у десантних військах. Працював у Степанівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Рік, два місяці й десять днів перебував у зоні АТО, на Луганщині. Коли отримав контузію, навіть за медичною допомогою не звертався - не було до кого. "Хлопці вкололи знеболювальне, трохи полежав в окопі, - пригадував чоловік. - І на бойовий пост. Війна є війна". Коли допікав нестерпний головний біль, стискав зуби і терпів. Влітку минулого року повернувся додому. Після повернення з фронту виявили рак нирки на ранній стадії та пухлину голови. Контузія обернулася пекучим болем, німіла рука, покидали сили. Віталій терпів, бо думав, що контузія нагадує про себе. "Наче вдруге на світ народився, повернувшись додому. Вночі прокидався - і шукав вікна. На ліжку, в чистій постелі, відвик спати. Стільки під землею пробув, наче вросли з хлопцями в окопи, - згадував Віталій. Шукав і двері, не міг звикнути до тиші. Пташки щебечуть, а мені ніби кулі свистять. Тоді втиснув емоції всередину, щоб дружина не плакала і сина не лякав". 4 червня Микола СИЛІН років: 25 родом: із села Копитів Корецького району Рівненщини залишилися: батьки Розбився на мотоциклі "Kawasaki" у Корці на Рівненщині. Від отриманих травм помер у Корецькій лікарні. "На його мотоцикл вилетів джип. Микола приїхав до нас на Рівненський полігон знайомитись із курсантами, які мали відбути до його батальйону. Високий, красивий, серйозний, справжній десантник. Втрачати таких зразкових українських хлопців особливо важко, тому що незрозуміло чому й за що. Бог забрав до себе, в особисту охорону", - написала у Facebook інструкторка 199-го Навчального центру ВДВ Маруся Звіробій. Десантник, капітан у 13-му батальйоні 95-ї бригади. Нагороджений орденом "Народний герой України". На війні був з 2014-го. У 2013-му закінчив факультет бойового управління військами Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. На війні був з 2014-го. Учасник боїв у районі Слов'янська, Степанівки, Тельманового (нині Бойківське), рейду 95-ї бригади до тилу противника. Один з героїв фільму "Рейд". "95-та бригада на початку серпня стала частиною військової історії. Вона прорвала лінію оборони терористів. Здійснила марш до Маріуполя. Повернулася вздовж кордону. Знищила кілька російських артилерійських батальйонів, розташованих на українському боці кордону, забрала їхню зброю і обладнання. Російські танки проїхали аж до Луганська і повернулися до Слов'янська. І це - найдовший рейд збройного формування у військовій історії світу. Це неймовірна робота. На жаль, це сталося за два тижні до російського наступу", - розповідав у інтерв'ю ТСН американський військовий експерт Філіп Карбер. Олексій ЧИСТЯКІВ років: 42 родом: із Горностаївки на Херсонщині залишилися: батько та сестра Помер у зоні АТО. Механік-водій розвідувальної роти у 28-й бригаді. Працював на сільськогосподарському підприємстві. У 2015 році Олексій служив по мобілізації. Після закінчення терміну мобілізації підписав контракт на службу. "Цього року у Олексія трапився інсульт. 5 днів він був у комі, дихав за рахунок апарату штучної вентиляції легень. Як вийшов з госпіталю, то трохи побув вдома і повернувся на фронт, - розповідає товариш. - Напередодні смерті у них були навчання по бойовому злагодженню так званий "перехід водних перешкод". Його БТР заглох під водою. Олексій нервував через це. Бо наступного дня вони мали їхати на позиції, а у нього проблеми з технікою. Він і до батька тоді дзвонив. Казав, що переживає, щоб машина в бою не підвела. У передсмертній записці Олексій написав, щоб нікого у його смерті не винили, що він сам прийняв таке рішення. Писав, що погано себе почуває після інсу
2 Jul 17:32   2217 shows
photo
Кубок Украины. Первый предварительный этап. Анонс матчей
Казалось, только вчера отгремели фанфары по поводу завершившегося, 26-го по счету сезона, как уже сегодня матчами первого предварительного раунда Кубка Украины открывается новый футбольный марафон. 24 команды выйдут на старт. Их могло быть на две больше, но поединок между "Таврией-Симферополь" и "Скалой", как уже сообщалось, не состоится. Причина достаточно необычная - некомплект игроков у команды из Стрыя, которую, что вполне прогнозируемо, теперь ждет техническое поражение. А что ждет всех участников национального Кубка с этого года? Турнир переходит под полный контроль Федерации футбола Украины. Раньше ведь как было? На первых этапах всем заправляла Профессиональная футбольная лига, затем эстафету подхватывала Премьер-лига, ну а жирную финальную точку ставила уже ФФУ, под чьей эгидой проходил решающий поединок. Все этапы, а таковых наберется аж семь, будут состоять из одного матча. Хозяева в парах - команды исключительно из низших лиг, а при "равенстве" предпочтение отдается той, у которой непарный номер при жеребьевке. Среди тех, кто открывает сезон, есть интересные "персонажи". Обладатель аматорского Кубка Украины "Чайка" из Петропавловской Борщаговки, чемпион среди любителей "Агробизнес" из Волочиска, возрожденный харьковский "Металлист 1925" и два "Днепра" - легендарный и новосозданный с приставкой "один"... Словом, будет интересно. И наверняка - уже с первого этапа Кубка. 9 июля, воскресенье "Чайка" (Петропавловская Борщаговка) - "Рух" (Винники) 9 июля 2017 года. 17:00. Петропавловская Борщаговка. Стадион "Козак-Арена" Арбитр: Дмитрий Кривушкин (Харьков) "Подолье" (Хмельницкий) - "Нива-В" (Винница) 9 июля 2017 года. 18:00. Хмельницкий. СК "Подолье" Арбитр: Александр Шандор (Львов) "Никополь" - "Мир" (Горностаевка) 9 июля 2017 года. 17:00. Никополь. Стадион "Электрометаллург" Арбитр: Алексей Деревинский (Киев) СКК "Демня" - "Днепр" 9 июля 2017 года. 17:00. Демня. Стадион им. Виталия Кузива Арбитр: Александр Соловьян (Киев) "Металлист 1925" (Харьков) - "Нива" (Тернополь) 9 июля 2017 года. 17:00. Харьков. Стадион "Солнечный" Арбитр: Александр Павлюк (Киев) "Реал-Фарма" (Одесса) - "Энергия" (Новая Каховка) 9 июля 2017 года. 18:00. Одесса. Стадион "Иван" Арбитр: Александр Каленов (Львов) ФК "Львов" - "Кремень" (Кременчуг) 9 июля 2017 года. 17:00. Рава-Русская. Стадион "Локомотив" Арбитр: Вадим Запрутняк (Ужгород) ФК "Тернополь" - "Агробизнес" (Волочиск) 9 июля 2017 года. 18:00. Тернополь. Городской стадион Арбитр: Владимир Новохатний (Киев) "Арсенал-Киевщина" (Белая Церковь) - "Прикарпатье" (Ивано-Франковск) 9 июля 2017 года. 17:00. Белая Церковь. Стадион "Трудовые резервы" Арбитр: Юрий Иванов (Макеевка) "Металлург-Запорожье" - "Полесье" (Житомир) 9 июля 2017 года. 17:00. Чкалово. Стадион "Колос" Арбитр: Александр Омельченко (Славянск) СК "Днепр-1" - "Буковина" (Черновцы) 9 июля 2017 года. 17:00. Днепр. Стадион "Днепр-Арена" Арбитр: Максим Козыряцкий (Запорожье) 10 июля, понедельник "Судостроитель" (Николаев) - "Балканы" (Заря) 10 июля 2017 года. 18:00. Одесса. Стадион "Иван" Арбитр: Виктор Арановский (Киев)
9 Jul 00:45   2148 shows
photo
Ворскла - Карпаты 0:1
Украинская Премьер-лига. 13-й тур
21 Oct 18:25   1801 shows
photo
Игроки "Аякса", которые играли с "Динамо" 8 лет назад: бизнесмен, политик и звёзды мирового уровня
В среду, 22-го августа, "Аякс" сыграет первый матч в раунде плей-офф с "Динамо". Эти команды встречались в рамках квалификации Лиги чемпионов в 2010 году. Тогда по сумме двух матчей (1:1 в Киеве и 2:1 в Амстердаме) дальше прошли голландцы. Голы забивали Шевченко и Гусев за "Динамо", а в составе "Аякса" отметились голами Суарес, Вертонген и Эль-Хамдауи. На групповом этапе голландцы играли с "Миланом", "Реалом" и "Осером", заняв итоговое третье место в группе. FootBoom предлагает вспомнить, кто принимал участие в тех матчах и где сейчас находятся игроки "Аякса" и "Динамо" образца 2010 года. Начнём с голландского клуба. Вратарь Мартен Стекеленбург был игроком основного состава сборной Голландии на ЧМ-2010 и завоевал второе место с национальной командой. На него серьёзно рассчитывали в "Аяксе" и были уверены, что он поможет клубу пробиться в групповой раунд. После окончания сезона 2010/11 Стекеленбург перешёл в "Рому" за 6 миллионов евро. Потом он ушёл в "Фулхэм", поиграл в "Монако", "Саутгемптоне", а сейчас выступает за "Эвертон", где является вторым вратарём после Пикфорда. 35-летний Мартен планирует поиграть ещё пару лет и об окончании карьеры пока не думает. Оборона Грегори ван дер Виль. Грегори на тот момент считался восходящей звездой голландского футбола. Уже в тогда к нему проявляли интерес многие топ-клубы, но до 2012 года ван дер Виль оставался в "Аяксе", после чего перешёл в ПСЖ, который тогда только начинал вкладывать деньги в создание суперклуба. За голландского защитника парижане заплатили 6 миллионов евро. Он отработал свой 4-летний контракт и перешёл в "Фенербахче". В прошлом сезоне выступал за "Кальяри", а с 2018 года выступает в МЛС за "Торонто". Сейчас ему 30 лет. Ян Вертонген. Бельгийский защитник играл за "Аякс" до 2012 года, после чего перешёл в "Тоттенхэм", где стал ключевым игроком обороны. Он отыграл за лондонский клуб уже шесть сезонов. Яна неоднократно пытались купить другие клубы, но он всем доволен в Лондоне и рад, что играет за "Тоттенхэм". 31-летний защитник дошёл со сборной Бельгии до полуфинала ЧМ-2018. Контракт Вертонгена с английским клубом рассчитан до 2019 года, но "Тоттенхэм" хочет продлить его ещё на 2-3 года. Бельгиец не против остаться в клубе. Андре Ойер. Голландский защитник перешёл в "Аякс" летом 2010 года из ПСВ на правах свободного агента. 34-летний футболист должен был стать игроком ротации. За "Аякс" он выступал на протяжении двух лет, после чего завершил карьеру. За клуб из Амстердама Андре провёл 22 матча, в которых забил 3 гола. Интересно, что он стал самым возрастным игроком в истории "Аякса", который забивал гол в чемпионате Голландии. Сейчас Ойер работает тренером в системе ПСВ. Вурнон Анита. Воспитанник "Аякса" провёл 7 лет в клубе из Амстердама. Начинал свою карьеру как крайний защитник, но потом стал играть в полузащите. В 2012 году перешёл в "Ньюкасл", в котором сразу же стал важным игроком стартового состава. Провёл пять лет в "Ньюкасле", после чего перешёл в "Лидс", в котором провёл прошлый сезон. Впрочем, в новом сезоне у него не заладилось. Руководство клуба хочет его продать, а сам Анита хотел бы остаться в "Лидсе". Тоби Алдервейрелд. Тоби в первом матче, который состоялся в Киеве, остался на скамейке запасных, а вот в Амстердаме вышел в стартовом составе. Алдервейрелд до 2013 года играл за "Аякс", после чего у него был вариант перейти в "Тоттенхэм", но он выбрал "Атлетико" и ошибся. В испанском клубе он не смог стать игроком стартового состава и уже следующий сезон играл в Англии на правах аренды за "Саутгемптон", где проявил себя очень хорошо и был выкуплен "Тоттенхэмом", где и играет сейчас. Как и Вертонген, Тоби занял 3-е место с Бельгией на ЧМ-2018. Урби Эмануэльсон. Левый латераль "Аякса" подавал серьёзные надежды. Его хотели видеть у себя многие топ-клубы, но Урби решил перейти в "Милан". С итальянским клубом он выиграл чемпионский титул и неплохо проявил себя там, но потом что-то пошло не так. Сначала он перешёл в аренду в "Фулхэм", а затем ушёл в "Рому". В римском клубе он не смог завоевать место в стартовом составе и перешёл "Аталанту". Затем ушёл в "Верону", "Шеффилд Уэнсдей", а теперь играет в "Утрехте", где смог стать важным игроком стартового состава, но полностью реализовать свой талант Эмануэльсон так и не смог. Пресас Олегер. В отличие от многих других игроков из этого списка, Олегер перешёл в "Аякс" уже опытным игроком. В 2008 году у него закончился контракт с "Барселоной". Он семь лет играл в каталонском клубе, выигрывал с "Барселоной" два раза чемпионский титул, Лигу чемпионов, Суперкубок Испании. В том "Аяксе" Олегер исполнял роль играющего тренера, хотя ему было только 28 лет. Но ведь многие другие игроки голландского клуба было совсем юными и для них Олегер был настоящей звездой. В "Аяксе" испанец играл три года и в 2011 решил завершить карьеру. Сейчас Олегер относительно успешный политик. Он был избран в парламент Каталонии и время от времени пишет книги, которые не связаны с футболом. Полузащита Эйонг Эно. Перешёл в голландский "Аякс" из "Аякса" (Кейптаун). Он быстро стал основным игроком и отыграл шесть лет в голландском клубе, но за это время успел поиграть в аренде "Фулхэме" и "Антальяспоре", где не смог проявить себя. После окончания контракта с "Аяксом" Эйонг перешёл в бельгийский "Стандард", где играл три года. Летом 2017 года у него закончился контракт с клубом и он полгода нигде не играл. В январе 2018 он перешёл в "Виллем II", но контракт был рассчитан только на 6 месяцев. Сейчас Эно является свободным агентом и ждёт пока какой-нибудь клуб предложит ему контракт. Деми де Зеув. Перешёл в "Аякс" в 2009 году в 26 лет и не задержался в команде. Уже через два года он отправился в "Спартак" (сумма трансфера составила 6 миллионов евро), за который играл до 2014 года (один сезон он провёл в аренде в "Андерлехте"). После этого он выступал в чемпионате Голландии за клуб "Бреда", но два года назад принял решение закончить карьеру футболиста. Сейчас 35-летний де Зеув успешный бизнесмен, он основал бренд одежды BALR, оборот которого составляет 10 миллионов евро в год. Сим Де Йонг. Долго играл за "Аякс". В 2012 году он стал капитаном команды и ключевым игроком атаки. Но в январе 2014 де Йонг получил неприятную травму, из-за которой выбыл на пару месяцев. Тем не менее, летом этого же года Сим переходит в "Ньюкасл". От него ждали результативной и яркой игры, но так получилось, что за сезон 2014/15 де Йонг сыграл только 4 матча и забил 1 гол. Остальное время он лечился от травм. В следующем сезоне Сим сыграл 18 матчей и не забил ни одного гола и его отправили в аренду в ПСВ. Де Йонг провёл хороший сезон в составе клуба из Эйндховена и был выкуплен "Аяксом". Потенциально Сим может сыграть с "Динамо" и стать единственным игроком "Аякса", который сыграет с киевлянами 8 лет спустя, но он не считается игроком основного состава, в этом сезоне за "Аякс" ещё не играл, хотя в заявку на матчи Лиги чемпионов был включен. Кристиан Эриксен. Датского полузащитника сейчас знает вся Европа, он не только лидер сборной Дании, но и прекрасно проявил себя в "Тоттенхэме". В 2010 Кристиан проводил свой первый год в профессиональном футболе. Он дебютировал за первую команду в январе 2010-го. Провёл пять сезонов в "Аяксе", после чего перешёл в "Тоттенхэм", который заплатил за него 13,5 миллионов евро. Вот уже пять лет Эриксен играет за лондонский клуб и с каждым сезоном выглядит всё сильнее. Этим летом ходили слухи о том, что Кристиан может перейти в "Барселону" или "Реал", но он остался в "Тоттенхэме". Нападающие Мунир Эль-Хамдауи. Голландец марокканского происхождения за свою карьеру успел поменять много клубов и нигде не задерживался дольше, чем на три года. За "Аякс" Мунир выступал в течение двух сезонов. Эль-Хамдауи быстро стал игроком основного состава. Он забил в первом сезоне 19 голов в 38 матчах (в том числе и в ворота "Динамо", - прим.), но под конец сезона поругался с главным тренером и потерял место в основе. В следующем сезоне он и вовсе не сыграл ни одного матча за первую команду и выступал за дубль, из-за чего решил уйти из "Аякса". Сейчас 34-летний Мунир работает техническим директором клуба "Иттихад", который выступает в чемпионате Марокко. Миралем Сулеймани. Сербский форвард перешёл из "Херенвена" в "Аякс" в 2008 году. В клубе из Амстердама он провёл 5 лет. В общей сложности провёл 158 матчей за голландский клуб, в которых забил 38 голов. Но последний сезон он провёл не очень успешно и "Аякс" не стал продлевать контракт с Сулеймани. Он перешёл в "Бенфику", в которой за два года сыграл 34 матча и забил 3 гола. Сейчас 29-летний сербский нападающий выступает за швейцарский клуб "Янг Бойз". Луис Суарес. Безусловно, самым известным игроком "Аякса" образца 2010 года стал уругвайский форвард Луис Суарес. В клуб из Амстердама уругваец перешёл в 2007 году за 7,5 миллионов евро, что на тот момент считалось баснословной суммой для голландского футбола. В "Аяксе" Суарес провёл 3,5 года, в течение которых сыграл 159 матчей и забил 111 голов. А в январе 2011 года Луис стал игроком "Ливерпуля", который заплатил за него 26,5 миллионов евро. В чемпионате Англии Суарес выступал на протяжении 3,5 лет, после чего перешёл в "Барселону" за 81 миллион евро. В испанском клубе Луис сыграл более 200 матчей, в которых забил 152 гола. Контракт 31-летнего уругвайца с "Барселоной" рассчитан до 2021 года. Главный тренер Мартин Йол. Голландский тренер ушёл из "Аякса" 6-го декабря 2010 года. Клуб и специалист расторгли контракт по обоюдному согласию сторон. После этого он два года работал в "Фулхэме", а затем полгода тренировал египетский "Аль-Ахли". Сейчас 62-летний Йол отдыхает от футбола, но готов вернуться на тренерскую скамейку, если ему поступит интересное предложение. Также были заявлены, но не принимали участия в играх с "Динамо": Дональд Митчелл (сейчас играет в "Црвене Звезде"), Исмаил Айссати ("Денезлиспор"), Дейли Блинд (вернулся в этом сезоне в "Аякс"), Йерун Верхувен (завершил карьеру), Роли Боневасия ("Вестерн Сидней Уондерерс") и Сук Юн Чжун ("Реймс").
21 Aug 05:30   0 shows
photo
Чемпионат Турции. 2-й тур. Дьяне лишает "Истанбул" очков
В Турции состоялись поединки второго тура местного чемпионата. "Трабзонспор" на своем поле добыл уверенную победу над "Сивасспором", забив три гола в ворота гостей еще в первые 30 минут. Распечатал ворота Аджара Шахан, а Родальега забил сначала с пенальти на 14-й минуте, а после на 27-й замкнул подачу от Шахана, который "выдал" колумбийцу прямо на пустые ворота. Забив третий гол, хозяева успокоились и сели в оборону, а гости, заведенные после подобного удара, принялись отыгрываться. Как не старались подопечные Туны исправить ситуацию, но забить удалось лишь раз - Дуглас перед перерывом накрутил защитника и ударом с линии штрафной отправил мяч в дальний угол ворот Киврака. Вторая половина встречи прошла примерно в таком же ключе, поэтому гости покинули Трабзон с "пустыми руками". В субботу были сыграны три матча, два из которых завершились с ничейным исходом. Если "Бурсаспор" и "Кайсериспор" разошлись с нулями на табло, то в Анталии "Антальяспор" с "Коньяспором" устроили настоящую голевую феерию. Хозяева быстро вышли вперед, забив на 8-й минуте, однако гостям удалось не только счет сравнять, но и повести в счете аж на два мяча. Видимо, посчитав, чтоб "дело в шляпе", гости расслабились, а вот желавшие исправить ситуацию хозяева - нет. Сначала Майкон укоротил отставание, а после на 76-й минуте автор первого мяча, Ангело, сравнял счет. Могли хозяева и вовсе вырвать победу, будь более точен Гильерме, не забивший с убойной позиции. Еще один неожиданный результат случился в этот день. "Йени Малатьяспор" одолел на своем поле "Фенербахче", который по ходу встречи владел мячом в разы больше, чем соперник. Единственный гол в поединке на свой счет записал Алексич, воспользовавшись ошибкой Озбайраклы. Как не пытались счет сравнять представители из Стамбула, но ни новичок Слимани, ни Айю, ни Вальбуэна - не смогли воспользоваться своими шансами. "Акхисар Беледиеспор" на своем поле победу добыть не смог, а украинский форвард Евгений Селезнев отличился с негативной стороны, схлопотав красную карточку за плевок в соперника. В поединке "Аланьяспор" и "Анкарагюджю" также были показаны красные карточки, но гостям все же удалось победу вырвать. Также победил и "Галатасарай", который, на удивление для многих, испытал трудности в игре с "Гёзтепе". Особенно вопросы вызывает игра нападающих, которые умудрились растранжирить немалое количество отличных моментов, которых, откровенно говоря, было и не столь много. А вот "Бешикташ" мог пойти по пути "Фенербахче", потеряв очки в данном туре. В первом тайме "Эрзурумспор", владевший мячом реже соперника, смог нанести аж восемь ударов, подлавливая "орлов" на контратаках. Одна из атак, проведенная еще на 15-й минуте, завершилась угловым, после которого хозяев отличились голо.м У гостей до перерыва буквально ничего не получалось, но вот во втором тайме ситуация кардинально поменялась. Особенно после гола Генюла. Именно это взятие ворот прибавило уверенности подопечным Гюнеша и позволили по итогу матча добыть желанную победу. Авторами голов в матче также стали Негредо и Куарежма. Завершил тур поединок "Касымпаша" против "Истанбула", который завершился с неожиданным для многих исходом - победой хозяев поля, которые второй тур кряду набирают максимум очков. Заслуга в этой победе во многом принадлежит Дьяне, оформившему дубль. 17 августа Трабзон. Стадион "Шенол Гюнеш" Главный арбитр: Ясар Кемаль Ассистенты: Эрдинч Сезертам, Серкан Чимен "Трабзонспор" - "Сивасспор" 3:1 Голы: Шахан 7, Родальега 14 (пен.), Родальега 27 - Дуглас 45+5 "Трабзонспор": Киврак, Новак, Туре, Перейра, Хоссейни, Ясизи (Куцка 53), Соса (Артарслан 81), Эмюр, Шахан, Онази, Родальега (Йылмаз 64) Тренер: Унал Караман "Сивасспор": Аджар, Дуглас, Чифтчи, Эрдаль (Йешилъюрт 78), Меджани, Арслан, Килинч, Ндинга (Брас 12), Рыбалка (Сирьяк 88), Коне, Робиньо Тренер: Тамер Туна Предупреждены: Шахан 8 - Ндинга 4, Брас 13, Чифтчи 85, Йешилъюрт 90 18 августа Бурса. Стадион "Тимса Арена" Главный арбитр: Мете Калкаван Ассистенты: Джейхун Сесигузель, Эзат Санчактар "Бурсаспор" - "Кайсериспор" 0:0 "Бурсаспор": Текин, Капачак, Ярдимчи, Эрсой, Бехич, Баджи, Кара, Эрдоган (Кембо-Экоко 86), Соялп (Торун 65), Станку (Нецид 75), Аллано Тренер: Самет Айбаба "Кайсериспор": Лунг, Лопеш, Сэпунару, Айтач (Туран 58), Кана-Бийик, Шери (Басачикоглу 67), Тюрюч, Менса, Ротман, Варела (Чиназ 86), Булут Тренер: Хакан Эртюрк Предупреждены: Кара 32, Аллано 68 - Лопеш 45+1, Басачикоглу 80 Анталья. Стадион "Анталья Арена" Главный арбитр: Альпер Улусой Ассистенты: Чем Сатман, Волкан Наринч "Антальяспор" - "Коньяспор" 3:3 Голы: Ангело 8, Майкон 67, Ангело 75 - Шахинер 39, Фофана 45+1, Шахинер 53 "Антальяспор": Боффен, Ангело, Челюстка, Сангаре, Ванкёр (Куртулуш 56), Озмерт, Грандо Чико, Синик (Алпсой 67), Данило (Дроле 56), Доукара, Майкон Тренер: Хамза Хамзаоглу "Коньяспор": Кырынтылы, Эзторун, Финдикли (Йевтович 64), Туран, Скубич, Демирок, Янссон, Фофана (Уртадо 82), Ятабаре, Яхович (Милошевич 74), Шахинер Тренер: Риза Калимбай Предупреждены: Озмерт 43 - Эзторун 15, Финдикли 29, Йевтович 74, Туран 85, Йевтович 90+3 Удалён: Йевтович 90+3 Малатья. Стадион "Малатья Инёню" Главный арбитр: Фират Айдинус Ассистенты: Серкан Ок, Алекс Ташчиоглу "Йени Малатьяспор" - "Фенербахче" 1:0 Гол: Алексич 70 "Йени Малатьяспор": Озбир, Рафаэл Мина, Синсере, Чифтпинар, Илдиз (Дональд 64), Джагиран, Гильерме, Перейра (Эскихелладж 86), Бутаиб, Алексич (Каш 90+5), Бюйюк Тренер: Эрол Булут "Фенербахче": Демирел, Озбайраклы (Элмас 78), Али Калдырым, Шкртел, Нойштедтер, Топал, Экичи (Вальбуэна 63), де Соуза, Алиджи (Потук 79), Слимани, Айю Тренер: Филлип Коку Предупреждены: Алексич 71, Дональд 90+4 19 августа Акхисар. Стадион "Акхисар Беледийе" Главный арбитр: Серкан Чинар Ассистенты: Сулеман Озай, Эрдем Байик "Акхисар Беледиеспор" - "Ризеспор" 1:1 Голы: Юмлу 66 - Мурики 28 "Акхисар Беледиеспор": Озтурк, Лопеш (Вурал 22), Османпаша, Юмлу, Вршаевич (Гюлер 58), Сиссоко, Киса (Айик 58), Сержиньо, Байрам, Селезнев, Маню Тренер: Сафет Сушич "Ризеспор": Аккан, Брабец, Услу, Финк, Кагиран (Саймак 80), Саму, Камдали, Ялчин, Саадан, Мурики, Умар (Чажлаян 85) Тренер: Ибрагим Узульмез Предупреждён: Финк 28 Удалён: Селезнев 45+3 Эрзурум. Стадион "Казим Карабекир" Главный арбитр: Умит Озтюрк Ассистенты: Али Сайгин Огел, Осман Билир "Эрзурумспор" - "Бешикташ" 1:3 Голы: Щук 16 - Генюл 53, Негредо 76, Куарежма 86 (пен.) "Эрзурумспор": Канбазоглу, Юнлю, Гёр, Швехлен, Х.Арслан, Щук (Коне 74), Антальяли, Башшан, Хурмаджи (Ти 82), Суну (Джеленк 66), Манси Тренер: Мехмет Алтипармак "Бешикташ": Зенгин, Генюл, Вида, Пепе, Адриано, Куарежма, Уйсал (Ленс 72), Озьякуп (Эркин 37), Медель, Негредо (Т.Арслан 82), Бабель Тренер: Шенол Гюнеш Предупреждены: Адриано 68, Ленс 74, Ялчин 79 Аланья. Стадион "Аланья Оба" Главный арбитр: Али Шансалан Ассистенты: Мустафа Савранлар, Абдулла Озкара "Аланьяспор" - "Анкарагюджю" 0:2 Голы: Парлак 65, Пинту 89 "Аланьяспор": Йылмаз, Байяно (Гюрал 79), Н'Сакала, Цавелас, Басдас, Сакей, Аугусто (Алкилич 73), Вильяфаньес, Карача (Маниатис 58), Бобо, Джалма Тренер: Месут Баккал "Анкарагюджю": Хопф, Пинту, Озгенч, Айхан, Коне, Фати, Моркайя (Аджчай 79), Парлак, Мохтар (Озер 73), Эль-Кабир (Шукала 88), Бифума Тренер: Исмаил Картал Предупреждены: Аугусто 36, Басдас 46, Вильяфаньес 82 - Моркайя 37, Эль-Кабир 39, Бифума 57, Бифума 70, Фати 83, Озер 85 Удалены: Сакей 52 - Бифума 70 Стамбул. Стадион "Али Сами Йен" Главный арбитр: Али Палабийик Ассистенты: Керем Эрсой, Серкан Олгунчан "Галатасарай" - "Гёзтепе" 1:0 Гол: Оньекуру 42 "Галатасарай": Муслера, Мариано, Чалык, Майкон, Нагатомо, Донк (Инан 72), Фернандо, Беланда, Гюмюс (Акбаба 61), Дердийок (Гомис 46), Оньекуру Тренер: Фатих Терим "Гёзтепе": Бакирбаш, Адама, Уоллас, Гассама, Тити, Озтекин (Гуффран 73), Бингёл (Эмир 90), Акбунар (Нгандо 84), Озтюрк, Борхес, Када Тренер: Байрам Бекташ Предупреждены: Беланда 60, Мариано 61, Донк 70, Нагатомо 72 - Озтекин 34, Адама 90+1 20 августа Стамбул. Стадион "Реджеп Тайип Эрдоган" Главный арбитр: Халис Озкайя Ассистенты: Кемаль Йылмаз, Хакан Йемискен "Касымпаша" - "Истанбул" 2:1 Голы: Дьяне 67 (пен.), Дьяне 90+1 - Наполеони 85 "Касымпаша": Косе, Попов, Садику, Вейньо, Сари, Бен-Юссеф, Эдуок (Чек 79), Сербест, Трезеге, Депе (Демир 84), Дьяне Тренер: Кемаль Оздеш "Истанбул": Гюнок, Учар, да Кошта, Кайсара, Епуряну, Текдемир (Йоич 80), Белёзоглу, Вишча, Кахвечи (Наполеони 60), Фрей (Байич 72), Адебайор Тренер: Абдулла Авчи Предупреждены: Текдемир 27, да Кошта 66, Белёзоглу 90+5 Турнирная таблица #КомандаИВНПМРМО1"Бешикташ" Стамбул 22005 -2+362"Йени Малатьяспор" 22004 -1+363"Галатасарай" Стамбул 22004 -1+364"Касымпаша" Стамбул 22005 -3+265"Кайсериспор" 21102 -0+246"Коньяспор" 21106 -5+147"Истанбул" 21013 -2+138"Анкарагюджю" 21013 -3039"Трабзонспор" Трабзон 21013 -30310"Фенербахче" Стамбул 21012 -20311"Сивасспор" 21012 -3-1312"Ризеспор" 20113 -4-1113"Акхисар Беледиеспор" 20112 -3-1114"Бурсаспор" Бурса 20111 -2-1115"Антальяспор" 20113 -5-2116"Эрзурумспор" 20023 -6-3017"Гёзтепе" Измир 20021 -4-3018"Аланьяспор" 20020 -3-30
21 Aug 03:45   1 shows
photo
Тренер Руха: Так играть нам нельзя
Главный тренер Руха Андрей Кикоть — о матче против Ингульца (0:1).
20 Aug 23:30   0 shows
photo
Готовить украинских специалистов по обезвреживанию СВУ по стандартам НАТО теперь будут саперы ВСУ
В Центре разминирования ГУ оперобеспечения Вооруженных сил Украины (г.Каменец-Подольский, Хмельницкая обл.) состоялась официальная церемония передачи Программы подготовки специалистов по обезвреживанию самодельных взрывных устройств (СВУ) от команды учебно-тренировочной миссии операции "UNIFIER" Вооруженных сил Канады военнослужащим украинского Центра разминирования.
20 Aug 23:34   0 shows
photo
В конгрессе США заподозрили советника Трампа в связях с Бутиной
Демократы поставили под сомнение вопрос, верно ли были проверены контакты Джона Болтона с Россией перед тем, как он присоединился к команде Белого дома. По данным членов конгресса, прежде советник Трампа работал с Марией Бутиной
20 Aug 22:35   1 shows
photo
Gasperini: "Gomez è il nostro Cristiano Ronaldo"
Gasperini: "Gomez è il nostro Cristiano Ronaldo"L’allenatore dei nerazzurri ha commentato il successo sul Frosinone ai microfoni di Sky Sport: “Ora dobbiamo fare due ottime gare col Copenaghen per centrare l’obiettivo più importante: i gironi di Europa League” ATALANTA-FROSINONE 4-0 Parole chiave: atalanta,gian piero gasperini,serie a,frosinone
20 Aug 21:05   0 shows
photo
Balotelli, niente Marsiglia: resta al Nizza
Balotelli, niente Marsiglia: resta al NizzaCon una decisione a sorpresa, quando ormai sembrava vicino all'accordo con il Marsiglia, l'attaccante della Nazionale ha deciso di rimanere al Nizza fino alla conclusione naturale del suo contratto BALOTELLI SI ALLENA PALLEGGIANDO CON UNA PIGNA Parole chiave: calciomercato,mario balotelli,nizza
20 Aug 21:05   0 shows
photo
Longo: "Serve tempo, troppi nuovi arrivi"
Longo: "Serve tempo, troppi nuovi arrivi"L’allenatore del Frosinone ha analizzato la sconfitta con l’Atalanta nel post partita di Sky Sport: “Abbiamo affrontato una squadra che ha già quattro partite internazionali giocate e un gruppo solido. La salvezza è un obiettivo alla portata” ATALANTA-FROSINONE 4-0 GASPERINI: "GOMEZ È IL NOSTRO CR7" Parole chiave: atalanta,moreno longo,serie a,frosinone
20 Aug 21:22   1 shows
photo
Чемпионат Испании. 1-й тур. "Атлетик" дожимает "Леганес"
20 августа Бильбао. Стадион "Нуэво Сан Мамес". 38 327 зрителей "Атлетик" - "Леганес" 2:1 Голы: Ноласкоаин, 27, Муньяин, 90+3 - Х.Сильва, 33 "Атлетик": Симон, де Маркос (Капа, 65), Йерай, Ноласкоаин, Берчиче, Дани Гарсия, Унаи Лопес (Рауль Гарсия, 76), Муньяин, Сусаэта, Уильямс, Адурис (Кордоба, 70) Тренер: Эдуардо Бериссо "Леганес": Куэльяр, Хуанфран, Муньос, Сиовас, Р.Гарсия, Рубен Перес, Гумбау, Эрасо (Сантос, 58), Эль Жар (Охеда, 65), Х.Сильва, Каррильо (Эн-Несири, 85) Тренер: Маурисио Пельегрино Предупреждены: Йерай, 17, Берчиче, 53, Рауль Гарсия, 78, Муньяин, 90+4 - Р.Гарсия, 41, Каррильо, 55, Гумбау, 76, Х.Сильва, 81, Сантос, 88 Валенсия. Стадион "Месталья". 46 174 зрителя "Валенсия" - "Атлетико" 1:1 Голы: Родриго, 56 - Анхель Корреа, 26 "Валенсия": Нето, Пиччини, Гарай (Диакаби, 67), Паулиста, Гайя, Парехо, Кондогбиа, Солер (Батшуаи, 76), Васс, Мина (Гамейро, 67), Родриго Тренер: Марселино Гарсия Тораль "Атлетико": Облак, Хуанфран, Савич, Годин, Филипе Луис, Сауль, Коке, Анхель Корреа (Томас, 81), Лемар (Витоло, 63), Гризманн (Желсон Мартинш, 72), Диего Коста Тренер: Диего Симеоне Предупреждены: Гарай, 45+1, Родриго, 70 - Савич, 13, Хуанфран, 52, Филипе Луис, 63 19 августа Мадрид. Стадион "Сантьяго Бернабеу". 48 446 зрителей "Реал" - "Хетафе" 2:0 Голы: Карвахаль, 20, Бэйл, 51 "Реал": Кейлор Навас, Карвахаль, Начо, Рамос, Марсело, Кроос, Себальос (Модрич, 71), Иско (Каземиро, 58), Бэйл (Лукас Васкес, 77), Асенсио, Бензема Тренер: Хулен Лопетеги "Хетафе": Сория, Дамиан Суарес, Джене, Бруно, Кабрера, Арамбарри, Максимович, Портильо (Алехо, 64), Амат Н'Диайе (Мата, 58), Сибасаки, Молина (Анхель, 71) Тренер: Хосе Бордалас Предупреждены: Марсело, 68 - Молина, 27, Амат Н'Диайе, 41, Джене, 42, Мата, 63, Арамбарри, 77, Кабрера, 79, Бруно, 79 Мадрид. Стадион "Кампо-де-Вальекас". 11 626 зрителей "Райо Вальекано" - "Севилья" 1:4 Голы: Эмбарба, 85, с пенальти - Франко Васкес, 15, Андре Силва, 31, 45+1, 79 "Райо Вальекано": Альберто Гарсия, Тито, Ба, Дорадо, Алекс Морено, Амат, Медран (Герра, 68), Посо (Адвинкула, 76), Эмбарба, Какута, Трехо Тренер: Анхель Мичел "Севилья": Вацлик, Меркадо, Кьяер, Серхи Гомес, Хесус Навас, Эскудеро (Алейкс Видаль, 61), Роке Меса, Банега (Амаду, 70), Сарабия (Муриэль, 77), Франко Васкес, Андре Силва Тренер: Пабло Мачин Предупреждён: Посо, 12 Эйбар. Стадион "Мунисипаль де Ипуруа". 4 234 зрителя "Эйбар" - "Уэска" 1:2 Голы: Эскаланте, 69 - Гальяр, 5, 40 "Эйбар": Дмитрович, Пенья, Арбилья (Бигас, 79), Оливейра, Хосе Анхель, Диоп, Хордан, Орельяна, Бебе (Эскаланте, 56), Энрич, Кике (Шарлес, 46) Тренер: Хосе Луис Мендилибар "Уэска": Вернер, Мирамон, Пулидо, Этчейта, Луизинью, Мусто (Феррейро, 90), Мелеро, Гальяр (Авила, 70), Мой Гомес, Лонго, Хуан Эрнандес (Рубен Семеду, 77) Тренер: Лео Франко Предупреждены: Хордан, 50 - Лонго, 90+3 18 августа Барселона. Стадион "Камп Ноу". 52 356 зрителей "Барселона" - "Алавес" 3:0 Голы: Месси, 64, 90+2, Коутиньо, 83 "Барселона": тер Штеген, Нелсон Семеду (Коутиньо, 46), Пике, Умтити, Альба, Бускетс (Артуро Видаль, 85), Ракитич, Серхи Роберто, Дембеле (Артур, 77), Месси, Луис Суарес Тренер: Эрнесто Вальверде "Алавес": Ф.Пачеко, Агиррегабирия, Лагуардия, Марипан, Рубен Дуарте, Д.Торрес (Марин, 68), Ману, Вакасо, Ибай Гомес, Хони (Бастон, 68), Собрино (Бурги, 71) Тренер: Абелардо Предупреждены: Д.Торрес, 10, Марипан, 41 Вильярреаль. Стадион "Мадригал". 16 250 зрителей "Вильярреал" - "Реал Сосьедад" 1:2 Голы: Херард, 16 - Виллиан Жозе 40, Хуанми, 71 "Вильярреал": Асенхо, Гаспар, Альваро Гонсалес, Фунес Мори, Педраса, Касерес, Морланес (Раба, 65), Форнальс (Бакка, 77), Касорла (Тригерос, 73), Херард, Экамби Тренер: Хавьер Кальеха "Реал Сосьедад": Рульи, Сальдуа, Диего Льоренте, Эктор Морено, Тео Эрнандес, Ильярраменди, Cубельдия, Пардо (Хуанми, 68), Ойярсабаль (А.Элустондо, 80), Мерино (Сурутуса, 59), Виллиан Жозе Тренер: Асьер Гаритано Предупреждены: Морланес, 36, Касерес, 67 - Тео Эрнандес, 51, Хуанми, 75, Сальдуа, 77 Виго. Стадион "Балаидос". 16 215 зрителей "Сельта" - "Эспаньол" 1:1 Голы: Давид Лопес, 52, в свои ворота - Эрмосо, 45 "Сельта": Альварес, Мальо, Кабраль, Араухо, Хуниор Алонсо, Фран, Лоботка, Мендес (Буфаль, 77), Аспас, Систо (Мор, 52), Макси Гомес (Эккерт, 90+1) Тренер: Антонио Мохамед "Эспаньол": Диего Лопес, Хави Лопес, Давид Лопес, Эрмосо, Вила, Рока, В.Санчес, Дардер, Баптистао (Эрнан Перес, 71), Пьятти (Пуадо, 81), Иглесиас (Серхио Гарсия, 71) Тренер: Руби Предупреждены: Мендес, 43, Аспас, 70, Хуниор Алонсо, 90+1 - Рока, 73, Вила, 90+5 17 августа Севилья. Стадион "Бенито Вильямарин". 46 225 зрителей "Бетис" - "Леванте" 0:3 Голы: Рохер Марти, 38, Моралес, 54, 90+5 "Бетис": Пау Лопес, Манди, Бартра, Феддал, Франсис (Барраган, 74), Фирпо, Карвалью (Инуи, 66), Каналес, Гуардадо, Будебуз (Санабрия, 63), Морон Тренер: Кике Сетьен "Леванте": Оласабаль, Коке, Чема, Постиго, Тоньо, Дюкуре (Прчич, 68), Кампанья, Барди, Хасон (Двамена, 90), Моралес, Рохер Марти (Луна, 74) Тренер: Пако Лопес Предупреждены: Луна, 82, Моралес, 90+3 Жирона. Стадион "Монтиливи". 10 368 зрителей "Жирона" - "Вальядолид" 0:0 "Жирона": Буну, Порро, Хуанпе, Бернардо, Муньеса, Тимор (Понс, 74), Гранель, Алейкс Гарсия (Чоко Лосано, 62), Порту, Борха Гарсия, Стуани (Робертс, 81) Тренер: Эусебио Сакристан "Вальядолид": Масип, Мойяно, Оливас, Калеро, Начо Мартинес, Борха, Алькарас, Тухами (Верде, 71), Кеко, Тони Вилья (Мичел, 88), Крис Рамос (Плано, 64) Тренер: Серхио Гонсалес Предупреждены: Гранель, 87 - Алькарас, 86 Турнирная таблица Ла Лиги #КомандаИВНПМРМО1"Севилья" 11004 -1+332"Барселона" 11003 -0+333"Леванте" Валенсия 11003 -0+334"Реал" Мадрид 11002 -0+235"Уэска" 11002 -1+136"Реал Сосьедад" Сан-Себастьян 11002 -1+137"Атлетик" Бильбао 11002 -1+138"Эспаньол" Барселона 10101 -1019"Валенсия" 10101 -10110"Сельта" Виго 10101 -10111"Атлетико" Мадрид 10101 -10112"Жирона" 10100 -00113"Вальядолид" 10100 -00114"Эйбар" 10011 -2-1015"Вильярреал" 10011 -2-1016"Леганес" 10011 -2-1017"Хетафе" 10010 -2-2018"Райо Вальекано" Мадрид 10011 -4-3019"Бетис" Севилья 10010 -3-3020"Алавес" Витория 10010 -3-30 Лучшие бомбардиры Ла Лиги №ФутболистКомандаГолы (Пен.)МатчиСреднее1Андре Силва"Севилья"3132Алекс Гальяр"Уэска"2123Лионель Месси"Барселона"2124Хосе Моралес"Леванте"212
21 Aug 01:04   2 shows
photo
Пьер Гасли станет гонщиком Red Bull в 2019 году
Французский гонщик Пьер Гасли будет выступать в составе «Ред Булл» в 2019 году, сообщает официальный сайт австрийской команды. Гасли станет напарником голландского гонщика Макса Ферстаппена.
20 Aug 20:24   0 shows
photo
Серия А. Аталанта легко побеждает Фрозиноне
Алехандро Гомес начинает сезон в лиге двумя голами и двумя ассистами
20 Aug 20:26   1 shows
photo
Кейн: Тоттенхэм уже нельзя назвать молодой командой, нужно начать выигрывать трофеи
Форвард «Тоттенхэма» Харри Кейн признался, что жаждет завоевать трофеи вместе с командой.
20 Aug 20:40   0 shows
photo
Кристал Пэлас - Ливерпуль 0:2. Кровью и потом
Тяжелейшая победа красных
20 Aug 20:52   0 shows
photo
Милнер установил рекорд АПЛ, забив 8 голов подряд с пенальти
Уникальное и довольно интересное достижение установил хавбек Ливерпуля Джеймс Милнер в матче второго тура АПЛ против Кристалл Пэлас.
20 Aug 20:59   0 shows
photo
Аталанта уничтожила Фрозиноне
Заключительный матч первого тура итальянской Серии А завершился убедительной победой Аталанты над Фрозиноне — 4:0.
20 Aug 20:48   2 shows
photo
Браво может пропустить остаток сезона из-за травмы
Голкипер Манчестер Сити Клаудио Браво получил серьезную травму на тренировке.
20 Aug 20:59   4 shows
photo
ПСЖ продлит Ди Марию
Аргентинский атакующий полузащитник Анхель Ди Мария подпишет новый контракт с ПСЖ.
20 Aug 20:59   3 shows
photo
Подписывайтесь на публикации Footboom в Instagram и Telegram!
Спешим обрадовать наших читателей – отныне в "соцсетевой семье" Footboom пополнение: к группе в Facebook, канале в Youtube, профилю в Twitter и странице в Google+ добавились профиль в Instagram и канал в Telegram. Больше групп, профилей и каналов – больше возможностей подобрать подачу информации под свой вкус с учетом личных предпочтений: длинные посты или короткие твитты, текстовый или мультимедиа-контент. Выбирайте, подписывайтесь и оставайтесь на связи с Footboom в любом удобном формате!
20 Aug 23:30   0 shows
Read more
photo
Пригоди українців в Канаді: "Воркута" перемагає в "українському дербі"
У неділю, 13 травня, стартував новий сезон Канадської футбольної ліги. Чемпіонат відкрило українське дербі – протистояння команд "Юкрейн Юнайтед" та ФК "Воркута". В міжсезоння ці клуби поповнилися новими футболістами з України. Зокрема до "Юкрейн Юнайтед" доєднався кращий гравець чемпіонату Львівської області-2017 Назар Міліщук, а також Ігор Малиш, який донедавна виступав за "Авангард" (Краматорськ), Роман Дацюк з ОДЕКа (Оржів) і Сергій Савченко. ФК "Воркута", своє чергою, поповнили Богдан Рябець, Олександр Яремчук та Олександр Тарасенко. Господарі поля в середині першого тайму вийшли вперед. Проте, ще до перерви "Воркута" зусиллями колишнього нападника тернопільської "Ниви", чернівецької "Буковини" та рівненського "Вереса" Олександра Лакусти відігралася. Долю зустрічі вирішив епізод, що стався на 77-й хвилині. Арбітр призначив пенальті у ворота "Юкрейн Юнайтед", який реалізував рекордсмен "Буковини" за кількістю проведених матчів у чемпіонатах України Олег Керчу. "Юкрейн Юнайтед" - "Воркута" 1:2 Голи: Чорнил 30 - Лакуста 43, Керчу 77 пен "Воркута": Мусієнко, Яремчук, Тарасенко, Волчков, Бідловський, Рябий, Керчу, Мельник, Урсуленко, Солонинко, Лакуста. На заміну виходили: Гайдаржі, Гальчук, Рябець, Дяченко, Івлев
15 May 12:08   123 shows
photo
Усі бійці АТО, які загинули упродовж червня: імена, історії, фото
Нам відомо про смерть 54 бійців. 24 - бойові втрати. Інформація про деяких - неповна. Наймолодшому із загиблих воїнів було - 20 років, найстаршому - 58. Чотирьох бійців Україна втратила 10 червня - найбільше за добу. Найчастіше обстрілювали позиції українських військових 6 червня - 85 обстрілів. Найспокійнішими на фронті були 1, 26 і 27 червня. Як заявляє прес-штаб АТО, у ті дні обійшлось без поранень. Найбільше бійців постраждали 8 червня - 14 за добу. За даними зведень прес-центру штабу АТО, за червень 2017 року на Донбасі: загинули 22 бійців, 119 - отримали поранення. 1463 рази російсько-окупаційні війська порушували режим "тиші". БОЙОВІ ВТРАТИ 2 червня Василь "Комод", "Циган" БУРАЧУК років: 23 родом: із села Журавки Городищенського району Черкаської області залишилися: батьки, дві молодші сестри, громадянська дружина і донька Коли розпочався мінометний обстріл, він з товаришами намагався заховатися в укритті. Поблизу Волновахи на Донеччині ворожий снайпер застрелив Василя у потилицю. Сержант, командир відділення. Василь служив у складі 30-ї бригади. Його призвали на строкову службу 27 травня 2015-го, 30 вересня він підписав контракт. "Свист "сто двадцяток" загнав хлопців у бліндажі. Залишилися лише спостерігачі. Вася, командир відділення, тільки прийшов з поста, як снаряди почали лягати поблизу його позицій. Зазвичай, під прикриттям таких обстрілів починають лізти невгамовні "орки", так сталося і цього разу. "До бою!!!" - дав команду сержант Бурачук Василь, побачивши ворожу диверсійну групу. Почала ляскотіти "стрілкотня", працював ворожий АГС, чулися поодинокі постріли снайпера. Повітря стало сивим, запахло порохом - це наші дають відсіч. "Комод" зрозумів, що треба зайняти зручну позицію для ефективного керування боєм. Як завжди, в бронежилеті і касці (незалежно від того чи було гаряче, чи велось тихе рутинне спостереження, Василь завжди відповідально ставився до засобів захисту; цього ж вимагав і від своїх підлеглих) він стрімко вибігав з бліндажа. Так було раніше і так мало бути цього разу. Втім, бій продовжувався вже без нього: ворожа куля влучила в найменш захищене місце шию", - написали на сторінці 30-ї бригади у Facebook. "Після підписання контракту Васю направили до нашого бойового підрозділу, - розповів gazeta.ua санінструктор Геннадій. - Коли його призначили командиром відділення, то, зважаючи на те, що наша рота механізована, він автоматично ста КБМ командиром бойової машини БМП". В АТО це означало командувати спостережним постом окремою позицією на лінії фронту. "Командир позиції мав відповідальність найрізноманітнішого характеру. Робота для чоловіків. І Вася справлявся не гірше, ніж інші. На їхню позицію "шахтьори" лізли досить часто. Це була одна з трьох-чотирьох позицій, яка постійно вступала у вогневий контакт. Хлопці там, в Цигана,теж були всі молоді: усім до 30-ти років". Геннадій каже, що Василь був з тих людей, які мають жити. "Один той факт, що у 23 роки він уже відповідав за жінку і дитину, багато про що говорить. Класний, відкритий, незіпсований хлопець". "Він був звичайним хлопцем зі своїми планами на життя, яке так раптово обірвалося Йому подобалося служити командиром відділення, хотів іти навчатися далі. Країна втратила одного зі своїх синів і, можливо, одного з хороших офіцерів. А він би ни став", - розповів gazeta.ua товариш Денис Чигир. 3 червня Михайло КОБЕЦЬ років: 21 родом: із села Білошицька Слобода Корюківського району Чернігівської області залишилися: матір, вітчим, троє братів і 4-річна донька Отримав важке поранення під час артобстрілу від шрапнелі поблизу села Чермалик Волноваського району на Донеччині, від якого загинув. Був матросом, навідником башти БТР 137-го батальйону морської піхоти ВМС України. Михайло закінчив школу у 2012-му. У листопаді 2015 року його призвали на строкову службу. Згодом він підписав контракт. "Все, що можна було виконувати на позиції - виконували разом. У березні Мішці робили операцію. З таким здоров'ям він не мав би служити. Але все одно повернувся. Казав, що достоїмо до кінця, а вже коли нас виведуть, тоді він переведеться", - пригадує у розмові з кореспондентом gazeta.ua побратим 25-річний матрос Артур. Розповідає, що після виходу з АТО хотіли разом з Михайлом і ще з друзями орендувати будиночок біля моря і відпочити. "Він був бойовим. Можна сказати, що трохи не беріг себе. Часто, коли виконуєш бойову задачу, то за собою не слідкуєш як слід. Одного разу нас так поливали (ред.. - сильно атакували) з усього з чого лише можна було. Виглянути і подивитися що коїться по фронту було нереально. А Мішка виглянув. Уламок попав у магазин його автомату. Магазин почав взриватися. Але він тоді не поранився. Лише я йому потім пояснив, що так робити не варто". Після звільнення з армії Михайло зі своїм найстаршим з молодших братів планували зайнятися спільною справою. "Найстаршому з його молодших 19 років. Коли Мішку поховали, то підійшли до брата і сказали, що тепер він за старшого". Михайла зустрічали починаючи з Покровська (колишнього Жовтневого), що у сусідньому з Корюківкою районі. А далі Мена, Величківка, Сахутівка, Тютюнниця, Корюківка, Наумівка, Перелюб де навчався Михайлик. І в кожному невеличкому селі люди з українськими прапорами. 7 червня Володимир ЛАЙКОВ років: 31 родом: із села Голубівка Новомосковського району на Дніпропетровщині залишилися: батьки та сестра Загинув поблизу Жолобка Попаснянського району на Луганщині. Старший солдат, кулеметник у 93-й бригаді. "Ти впевнений, що готовий битися до кінця?", - не одноразово запитував Володимира командир його роти. І кожного разу отримував впевнену відповідь: "Звичайно, так!". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ти готовий битися до кінця? - Так!" - загинув 31-річний український воїн "Не у наших силах змінити те, що вже сталося. Але ми ніколи не забудемо, що зробив наш хоробрий воїн. Для нас, живих, найкращий спосіб вшанувати пам'ять полеглого героя присвятити себе з подвоєною силою та відданістю завершенню тієї справи, якою він так благородно займався, за яку він воював і за яку з честю загинув, віддавши все, що міг. Його смерть не буде марною, й наш народ, наша Україна звільниться від окупантів, захистить свободу й право на гідне життя. Слава Україні! Герою Слава!" - сказав командир 93-ї ОМБр полковник Владислав Клочков. Тарас БЕЛОЦЬКИЙ років: 38 родом: з Рівного залишилися: батьки Загинув від кульового поранення поблизу села Жолобок Попаснянського району Луганської області. Військовослужбовець 146-го полку Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А2562. В АТО служив навідником у 14-й бригаді. З березня 2015-го по квітень 2016 року проходив військову службу в ЗСУ за мобілізацією. Воював на Донеччині і Луганщині. У жовтні 2016-го підписав контракт зі ЗСУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Боєць АТО загинув наступного дня після 38-річчя Навчався у 18-й школі, закінчив автотранспортний технікум та економіко-гуманітарний інститут. До служби в армії працював у Головному управлінні статистики у Рівненській області. Був майстром спорту з карате. У переддень загибелі Тарас святкував своє 38-річчя. "Він завжди був чесний, справедливий. Він загинув як герой, завжди був за Україну", - кажуть побратими. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена всіх бійців АТО, які загинули у травні Анатолій ПОТЄХІН років: 48 родом: із села Висока Піч на Житомирщині залишилися: дружина, 20-річна донька і 11-річний син Загинув від уламкового поранення голови поблизу Авдіївки на Донеччині. Капітан, старший офіцер відділення спецпризначенння 12-го батальйону "Київ" 72-ї бригади. До батальйону прийшов у лютому 2017-го. "Ми пам'ятатимемо Тебе, Анатолію, живим. Свідомість відмовляється сприймати іншу - протилежну - реальність", - писав товариш Василь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бойовики активізувалися на всіх напрямках: українська армія несе втрати Закінчив Київське вище загальновійськове командне училище. У 1990-х служив у ЗСУ командиром розвідроти житомирської військової частини. Займався підприємництвом, перевезеннями. Грав у сільській футбольній команді, представник ФК "Пак-Трейд". Коли почалася війна, став волонтером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 93-тя бригада відбила 1,5 км "сірої зони" під обстрілами ворожої артилерії 8 червня Михайло БЕРЕЗКА років: 20 родом: із села Бринці-Церковні Жидачівського району Львівської області залишилися: матір та сестра Загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу Катеринівки Попаснянського району на Луганщині. Солдат, механік-водій 3-го батальйону 24-ї бригади. У серпні 2016-го вступив на військову службу за контрактом. "Мішка ніяк не любив берці. Завжди ходив у кросівках, черевиках. Найбільше, чомусь, любив у гумових чоботях ходити. Через те, що постійно біля машин, то будь-яка форма у нього за кілька днів ставала чорною, схожою на робу, - розказав 25-річний командир роти Захар. - Він був простим, товариським хлопцем. Не всі і не завжди його розуміли (зважаючи на його вік), але дружили з Мішкою всі. Він ніколи ні на що не скаржився. На мої зауваження завжди реагував спокійно і неухильно виконував". Бійці, віком до 20 років включно, писали рапорти де б хотіли служити: у ппд (пункті постійно дислокації) чи на фронті. Михайло обрав друге. "Він був готовий до цього. Юнацького максималізму у ньому вистачало, але до бою він рвався". Прийнявши на себе усю ударну хвилю від міни боєць урятував життя своєму побратиму. "Михайло йшов праворуч і весь удар прийняв на себе. Цілим у нього залишилося лише обличчя. Товариш, який був з ним, теж Михайло - ще у шпиталі. Йому сильно пошматувало черевну порожнину, вибило око і один з уламків потрапив у голову. Оперативність санітарів і лікарів, допомогла залишитися йому живим". 10 червня Три години бою, з застосуванням з боку терористів забороненої зброї. Постійні обстріли. Успішно відбивши атаку, українські бійці зупинили наступ терористів в районі Павлополя. Коли все стихло, о 20:00 до окопів несподівано прилетіла міна. Віталій ЗВЕЗДОГЛЯД років: 24 родом: із села Косенівка Уманського району Черкаської області залишилися: батьки та молодша сестра Загинув у результаті прямого попадання міни до бліндажу поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Військовослужбовець 10-го батальйону "Полісся" 59-ї бригади. Закінчив Уманський професійний ліцей, заочно навчався у будівельно-економічному коледжі. Строкову службу проходив у в/ч 3009 Внутрішніх військ Сімферополя протягом 2011-2012 років. "Умань втратила героя - загинув Віталій Звездогляд. Коли в центрі Києва починали святкувати безвіз, а депутати і Президент вітали з "перемогою", хлопці майже три години відбивали атаку терористів. Щоб радісні "святкувальники" раптово не прокинулися зранку під гіркі новини прориву і наступу ворога на Маріуполь. Земля пухом. Вічна пам'ять герою!", - написав Володимир Гамалиця. "Які діточки гинуть!! За що?! Щоб кати наживались. Вічна пам'ять Герою України!", - сказала Євгенія Дятлова. Сергій ГОРО років: 35 років родом: із села Зелений Під Горностаївського району Херсонської області залишилися: батьки, дружина та двоє доньок віком 10 і 15 років Загинув у результаті прямого попадання міни до бліндажу поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Молодший сержант 74-го батальйону розвідки, в/ч А0136. У липні 2015 року Сергія призвали за мобілізацією, з вересня 2015-го до жовтня 2016-го служив у 74-му батальйоні. І лише 4 червня цього року, за 6 днів до загибелі, підписав контракт. В серпні 2016 року відзначений Почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України "За взірцевість у військовій службі" ІІ ступеня. "Останню дорогу Сергія Горо встелили трояндами до самого кладовища. Прощаючись із загиблим, говорили про відвагу тих, хто сьогодні захищає країну. Розповідали про Сергія, його відданість, доброту, відповідальність та товариську підтримку. Насправді, як говорять його односельці, він ніколи не говорив про патріотизм, та й взагалі не любив показухи. Він жив своїм простим сільським життям, думав про сім'ю, про майбутнє своїх доньок. Сергія пам'ятають у селі, як звичайного чоловіка, який жив поруч, ходив тими ж стежками, що й вони, порався по господарству. Добрий, уважний, щирий. А виявилося справжній патріот, який захищав Вітчизну та мирне життя своїх земляків", - написала Любов Рудя, газета "Сільські новини". Анатолій ДОВГАЛЬ років: 58 родом: із села Перемога Дніпропетровської області залишилися: Загинув у результаті прямого попадання міни до бліндажу поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Старший сержант 74-го батальйону розвідки, в/ч А0136. Ілля КИРИЧЕНКО років: 29 родом: із міста Жовті Води на Дніпропетровщині залишилися: батьки та молодший брат Загинув поблизу села Кримське Новоайдарського району Луганської області. "Знову очі з неба", - написала Наталя Лютікова. "Приблизно о 21:30 солдат Ілля Кириченко піднявся до бруствера, аби оглянути периметр. Пролунав вибух - терористи зненацька розпочали мінометний обстріл. Бронежилет і шолом цього разу не допомогли - солдат дістав поранення, несумісне з життям", - писали на сторінці 93-ї бригади у Facebook. Стрілець, помічник гранатометника у 93-й бригаді. Ілля навчався у школі №3, потім - у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості. Працював головним інспектором міста по радіаційній безпеці. Але, грошей не вистачало, у батьків просити не хотів, тому поїхав на заробітки. "Поїздив по Європі, приїхав і сказав, що ніде ми нікому не потрібні, - розповів батько Іллі Олександр Кириченко, - Сказав: я тут, нехай бідний, але почуваюся людиною". Повернувшись з заробітків, Ілля спробував відновитись на колишній посаді у Державній екологічній інспекції. За словами батьків, його попросили зачекати місяць. Але чекати довелося набагато довше. "Він почекав кілька місяців, а потім прийшов щасливий, обняв мене і сказав: тато, я підписав контракт. Сказав, що потрібно захищати Батьківщину, нас - батьків" Ілля пішов служити добровольцем у лютому 2017-го. На момент загибелі знаходився в АТО лише місяць. До тридцятиріччя не дожив. Останній свій день народження зустрічав вже в "учебці". 13 травня поїхав в зону АТО. "У неділю до нас прийшли і сказали, що Іллі більше немає. Він захищав нашу Батьківщину усього двадцять вісім днів. Надзвичайно сильно любив життя, але більше за життя - свою Батьківщину. Він загинув, захищаючи нас усіх", - каже батько героя. 11 червня Євген ЯЛОВЕЦЬ років: 28 родом: із села Созонівка на Кіровоградщині залишилися: батьки Загинув поблизу Павлополя Волноваського району на Донеччині. Авто, у якому перебував Євген, потрапило під обстріл протитанкової ракети. Старший сержант, кодувальник 10-го батальйону "Полісся" 59-ї бригади. Закінчив Кіровоградський професійний ліцей №2, після строкової служби в армії працював верстатником. У березні 2014-го Євгена призвали за мобілізацією до Кіровоградського об'єднаного міського комісаріату, у вересні 2015-го перевели до районного військкомату на посаду начальника служби захисту інформації. 11 березня 2017 підписав контракт і поїхав до базового табору в/ч пп В4050 з направленням у зону АТО. "Від початку існування Кропивницького районного військового комісаріату Женя знаходився в ньому, поставив комісаріат "на рельси". Це була дійсно талановита, гідна, порядна і чесна людина, яка завжди приходила на допомогу іншим. Батькам хочу сказати слова вдячності, що виховали такого справжнього чоловіка", - сказав військовий комісар Андрій Гриценко. "Я недовго служив з Євгеном, всього три місяці. Ми разом пішли в батальйон, спали в одному наметі. Він був дуже щедрою, вдячною людиною. За час проходження служби у 10 батальйоні зарекомендував себе як грамотний товариш, який виконував всі накази командирів і свою роботу.. Старався допомогти кожному. Багато людей з батальйону хотіли сьогодні приїхати сюди, провести його в останню путь. Але ми зараз в АТО, тому приїхав лише я один, привіз його провести в останню путь", - розповів військовий Олександр Кривий. Юрій СОРОКА років: 42 родом: із села Гмирянка Ічнянського району Чернігівська область залишилися: сестра з племінником Загинув під час обстрілу поблизу села Кальчик Нікольського району Донеччини. Авто Юрія потрапило під обстріл. Старший солдат, командир відділення взводу технічного забезпечення 59-ї бригади. 3 роки воював в АТО. У 2014-му пішов служити добровольцем, а 2016-го - підписав контракт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові розбили опорний пункт бойовиків на Світлодарській дузі "До 14 років виховувався в інтернаті, за 200 км від рідного села. Потім повернувся додому і працював у колгоспі. Тоді була строкова служба в армії", - розповіли у Чернігівському комісаріаті. Останніми роками жив у Новокам'янці Каховського району Херсонської області. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові просунулися вперед в зоні АТО 12 червня Олег МАЙСТРИШИН років: 47 родом: із села Підгірне Старокостянтинівського району Хмельницької області залишилися: матір і син Загинув у Волноваському районі на Донеччині унаслідок артилерійського обстрілу. Військовослужбовець 30-ї бригади. У зоні АТО був удруге. Підполковник Сергій Жмурко розповів, що це мав бути останній день перебування Олега на ротації у зоні бойових дій. Чоловік планував йти у відпустку. Але їхній загін потрапив під ворожий артобстріл. "Бригада Олега виходила на ротацію останній день. Їх уже змінили. Але вони таки потрапили під артналіт. Під час обстрілу зі 152-міліметрових самострільних артилерійських установок снаряд потрапив просто в розташування частини. Олегу відірвало ноги і він помер". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слава Україні, покидьки" - український боєць з окопу подзвонив на радіостанцію в окупованому Донецьку 13 червня Микола ГАЙДУК років: 42 родом: з Нікополя на Дніпропетровщині залишилися: матір, брат, дружина та двоє синів Загинув унаслідок артилерійського обстрілу поблизу селища Луганське Бахмутського району на Донеччині. Старший солдат батальйону "Патріот" 53-ї бригади. На фронт пішов добровольцем 2014 року. Після повернення додому займався волонтерством. Згодом підписав контракт і знову вирушив на передову. "Він завжди усміхався. Не зміг залишитися осторонь, почав волонтерити - він був патріотом. Не зміг залишитися вдома, повернувся на фронт - він був сильним і сміливим", - згадувала волонтер Дар'я Андрусенко-Якотюк. Очолював "Асоціацію учасників бойових дій Нікопольщини". Був майстром спорту з кікбоксингу. Рідні, друзі, побратими по службі і навіть незнайомі з Миколою залишають десятки коментарів і історій на його сторінці у Facebook. "Твої соколята - два твоїх крила, залишилися без годувальника. Ти тепер на небесах і дивитимешся на всіх нас живих зі своєю скромною усмішкою. Тепер мені доведеться, проходячи повз обеліск пам'яті воїнів АТО, дивитися вже і на тебе, на твоє фото. І я ніяк не зможу змиритися із цим", - написав друг Віктор Каракуша. "Прощавай, друже. Ми наздоженемо", - сказав Олексій Савченко. "Сьогодні особисто для мене не просто день жалоби. Сьогодні день мученицької смерті нашого фундатора першого у місті храму на честь полеглих воїнів захисників Вітчизни - святого праведного Петра Калнишевського. Для мене Микола Гайдук це приклад жертовності і неосяжної любові, вірянина, смиренної людини з великою душею і чистим серцем. Не можу я осягнути його смерті. Не можу, тому що смерть буде переможена, тому що земна смерть була не марною, тому що після смерті буде воскресіння!" - написав диякон Святослав Скороход. "Я завжди поважав твій вибір. Вибір такого шляху - шляху воїна. Ті, хто одного разу стали на цей шлях, хто живуть із честю, вірять тільки в перемогу. У перемогу життя над смертю. І життя воїнів, віддані заради цієї перемоги, роблять їх безсмертними героями. Пам'ять про яких житиме у серцях поколінь. Спочивай з миром, брате мій", - розказав Констянтин Пиляєв. 14 і 15 червня у Нікополі оголошені днями жалоби. 15 червня Євген "Юджин" САРНАВСЬКИЙ років: 27 родом: із Кам'янця-Подільського на Хмельниччині, жив у Білій Церкві на Київщині залишилися: матір, вагітна дружина 8 червня Євген отримав важкі вибухові поранення під час розмінування поблизу Новоселівки Волноваського району на Донеччині - травматична ампутація ніг, пошкоджені внутрішні органи черевної порожнини, легені. Тиждень перебував у комі, переніс дві складні операції. Помер у Дніпропетровській лікарні імені Мечникова, не приходячи до свідомості. Капітан, командир інженерно-саперної роти у 72-й бригаді. Євген Сарнавський був відомий своєю ефективною та швидкою роботою. Йому були вдячні мешканці Волновахи, Гранітного, Авдіївки та інших прифронтових населених пунктів, де підрозділ капітана Сарнавського проводив розмінування та демонтаж нерозірваних боєприпасів. "Я покладав на Євгена великі сподівання, але, на жаль, ворожа міна обірвала його високий політ. Він був дуже хорошим воїном і ніколи не ховався за спинами своїх підлеглих", -попрощався зі своїм бойовим побратимом командир бригади полковник Андрій Соколов. "Сьогодні ми зібралися на траурний мітинг, щоб вшанувати пам'ять нашого бійця, який все своє життя рятував чужі життя від смерті. Багато років він служив у нашій бригаді і весь цей час намагався зробити так аби ніхто не постраждав від вибухів. Ще довго мешканці Донбасу згадуватимуть Євгена, називаючи його своїм ангелом-рятівником. На його рахунку тисячі знешкоджених снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів. Це дійсно людина, яка достойна вшанування і військовими, і цивільними", - сказала прес-офіцер 72-ї бригади Олена Мокренчук. Всі завдання, які ставилися по розмінуванню і замінуванню, Євген виконував завжди сам, особисто. "Із перших днів поїхав на війну. І був патріотом. У травні він приїжджав у відпустку і дзвонив. Розмовляли. Знову шуткували, говорили, може це треба закінчувати. І знову та сама фраза: "А хто ж, як не я?" Там "салабони" приходять, а я досвідчений. Я повинен їх навчити", - розповіла вчителька бійця Світлана Гаращук. З командиром "Юджином" прощалися на київському Майдані незалежності, а потім в останню дорогу провели у Білій Церкві. "Хочу попросити вибачення у дружини, рідних та близьких Жені за те, що мені не вдалося зберегти його. Жені сказати, щоб він відпочивав з миром і запевнити всіх, що ми обов'язково помстимося", - сказав командир Соколов. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Насадка робить постріл беззвучним" - українець створив для бійців АТО унікальний автомат Сергій ЯРЕМЧУК років: 40 родом: із міста Калинівка Вінницької області залишилися: дружина та 16-річна донька Загинув поблизу Маріуполя між селищами Талаківка та Гнутове від кульового поранення легень ворожим снайпером. Сергія Яремчука не стало через 2 місяці після свого Дня народження. Сержант, десантник. У 2014-му пішов на фронт добровольцем, 2015-го - підписав контакт на службу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергія Яремчука убив снайпер "Ще увечері дружина розмовляла з чоловіком. А на ранок їй повідомили, що його убив снайпер, - розповіла місцева жителька Вікторія. - Приїхало дуже багато його хлопців, з якими він служив. В очах біль і сум. Скільки ця війна має продовжуватися?! Стільки горя приносить ця війна". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх бійців, які загинули на Донбасі у березні ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам'ятаємо: імена усіх бійців, які загинули на на Донбасі у квітні 16 червня Михайло МОЧЕРНЮК років: 42 родом: із селища Борівське Шевченківського району на Харківщині Загинув від кулі снайпера поблизу селища Новотошківське на Луганщині. Старший солдат, механік-водій у 93-й бригаді. "Тяжка втрата. Приблизно о 4:20 ранку пост був обстріляний снайпером путінських терористичних сил. Від майже 50-грамової кулі калібром 12,7 мм, яка зазвичай використовується для боротьби з бронетехнікою, старшого солдата Мочернюка не зміг врятувати бронежилет: він отримав поранення, не сумісне з життям", - написали на сторінці бригади у Facebook. - Михайло був відмінним механіком-водієм, відповідальним та хоробрим воїном, надійним товаришем". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На честь загиблого в АТО капітана назвали вулицю ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ім'ям загиблого героя АТО назвали вулицю 21 червня Андрій Луців і Володимир Іваник були товаришами, разом пішли на фронт. Володимир "Фофа", "Ірокез" ІВАНИК років: 30 родом: із міста Стебник Львівської області залишилися: батьки, 26-річний брат, дружина та 8-річний син Загинув поблизу Авдіївки на Донеччині. Доброволець 8-го батальйону "Аратта" УДА. Активний учасник Революції Гідності. Воював у Бахмуті, Лисичанську, Пісках, Луганську, Донецькому аеропорту. Службу в армії проходив у президентському полку. Працював на будівництві у Києві. Мав три ротації в зону АТО. На останню приїхав за два тижні до фатального бою. "Коли почався той обстріл, Володя міг залишитися живим. Один снаряд перелетів, другий не долетів, третій долетів. Він відчував себе воїном, марив службою. Казав, що з дитинства хотів бути солдатом і коли працював на будівництві, то почував себе не на тому місці. За пів години до початку його останнього бою ми розмовляли і він казав мені, що відчуває, що загине на війні. Він був воїном, таким було його життя. Я пишаюся, що маю такого друга. А його батьки мають пишатися, що їхній син був таким", - розповів gazeta.ua побратим розвідник "Метис". І додав, що Володимир міг і сапером бути, і розтяжку поставити, і з кулемета постріляти. "Я стояв ліворуч, поруч з Володею і Андрієм Луцівим, але відійшов вправо. Мене вберегло чудо. Усі ми ті, хто залишилися тоді живими вбереглися чудом", - сказав розвідник. Дядько Володимира Степан розповідає, що родичі умовляли його більше не їхати на війну. "Раз поїхав все минулося, другий теж. А третій став фатальним, - сказав чоловік. А ще Володя дуже мотоцикли любив, був байкером. Техніку любив, розбирався добре". Син Сашко, за словами дядька, "маленька копія тата". Андрій ЛУЦІВ років: 38 родом: із міста Борислав Львівської області залишилися: дружина та донька Загинув поблизу Авдіївки на Донеччині. Доброволець 8-го батальйону "Аратта" УДА. Активний учасник Революції Гідності. Воював у Бахмуті, Лисичанську, Пісках, Луганську, Донецькому аеропорту. "Хлопці билися до останнього. До останнього світлої пам'яті мій побратим, Андрій Луців, якого зараз будемо хоронити, тримав в руках кулемет. Хоча виїхав танк, він стріляв по танку з кулемета. Хлопці були надзвичайно відважні, виховані у патріотичному дусі. Це були справжні патріоти нашої держави, бійці УДА, які добровольцями пішли на фронт. Їм не було потрібно ані грошей, ані нагород, ані пільг, яких ми на сьогодні не маємо, хоч воюємо з 2014 року", - сказав командир групи УДА Руслан "Єгер" Щерба. "Воювали з самого початку. Коли прийшла команда, що треба допомогти побратимам, вони зібралися і поїхали на фронт в Авдіївку. Там і поклали своє життя. Володя був будівельником, займався декоративною штукатуркою. Андрій - таксував, працював в охороні. Коли треба було їхати на Схід, брали відпуску за свій рахунок або відпрошувалися", - пригадував бойовий побратим, товариш обох хлопців Ігор "Сарган". 22 червня Микола СТАРИКОВСЬКИЙ родом: з Харківщини За даними прес-центру штабу АТО, 22 червня поблизу селища Луганське на Світлодарській дузі у результаті підриву на вибуховому пристрої один український військовослужбовець отримав важкі поранення, від яких згодом помер у лікарні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Надлюди": показали чуттєве відео про життя поранених ветеранів АТО 24 червня "Саме Луганський напрямок лінії зіткнення став епіцентром вогневої активності противника, про що свідчать 27 зафіксованих впродовж минулої доби фактів застосування противником зброї", - повідомили у прес-центрі штабу АТО. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Переправа танків через річку: у мережі з'явилося видовищне відео Олексій ІЩУК років: 27 родом: із села Заслучне Красилівського району Хмельниччини залишилися: батьки та молодший брат Загинув від розриву міни на Луганщині. Військовослужбовець 8-го полку спецпризначення. "На групу мали один тепловізор, - розповів 37-річний головний старшина Віталій. - Там же обличчя не видно, лише силует. Можна навіть помилитися і, побачивши противника, подумати, що це свій. А рації, гарнітури були у кожного. Одного разу Олексій, на обході вночі, каже по рації "Підніми ліву руку", той другий піднімає. Значить свій. Через деякий час знову каже, щоб руку піняв, а той вже не піднімає. Повторює "Підніми ліву руку", той вже підняв. Олексій запитує "Ти мене чуєш?", той відповідає "Так, я ж піднімаю". І тут Льоха розуміє, що дивиться на когось іншого і що там, мабуть, ворог сидить, а не товариш. Потім виявилося, що той товариш/противник, то борсук. Ми того борсука без сміху згадати не модна, весела була історія". У молодшого брата Олексія саме 24 червня був випускний у школі. "Льоха ще розказував. що свій білий костюм дав брату на випускний. Бо, мовляв, йому він і так не треба ,все форма і форма, немає куди костюми носити". "Це була світла людина. З усіма товаришував, і з ним усі дружили. Він був надійний, добрий, порядний, вихований, чесний, доброзичливий, міг підтримати в любу хвилину, за потреби був готовий прийти на допомогу. Це велика втрата не тільки для нас, а й для усієї України, бо він був справжнім героєм", казав побратим "Марик". Василь ЛАВРИСЬ років: 29 родом: із Стрия на Львівщині, жив у Хмельницькому залишилися: матір, двоє сестер і дружина Загинув від розриву міни на Луганщині. Сержант, розвідник 8-го полку спецпризначення. "Два роки послужив по контракту і ми його стали відправляти вчитися у школу сержантів. Він все казав "Як я поїду, тут такі самі пацани як я. А мені їх потім ганяти?". Не поїхав він раз, не поїхав другий. З третього разу я таки пояснив йому, що він достойний цього звання і він таки вивчився", - згадував 37-річний головний старшина Віталій. Василя разом з Олексієм Іщуком призвали на службу по мобілізації 20 червня 2014-го. Відслуживши мобілізацію Василь працював на кондитерській фабриці у Хмельницькому. "А потім якось подзвонив і запитав чи візьму його знову до себе. Я сказав, що для такого хлопця точно знайдемо місце, - говорив Віталій. - Коли нас по тривозі піднімали їхати на Дебальцево, то він зразу погодився їхати. З чужою групою, іншим командиром. Не зважаючи на те, що тоді було лише тиждень як він з АТО повернувся". Страшина розповідає, що Василь був і з підвищеним відчуттям справедливості. Завжди робив те, що йому казали. "Цими червневими днями у Василя саме закінчувався піврічний контракт і в день, коли нам повідомили, що він загинув прийшли рапорти на продовження на контракту. То верхній рапорт був його. Командир рапорт підписав. Сказав, що раз Вася хотів служити, то так і буде". Загалом, у Валися Лаврися було щонайменше 7 ротацій у зону АТО, кожна по 2-3 місяці. "Він усі рази ходив у головному дозорі. Це і фізично важко, і морально. Бо ти мусиш все оббігати, обдивитися, перевірити і тоді всі йдуть по вже перевіреній території. Будь-коли може трапитися так, як сталося 24 числа", - сказав Віталій. "Спочатку чувак вчить користуватись підствольним гранатометом, потім грати в настільний теніс, потім допомагає вийти з-під обстрілу в Лутугіно . А потім тобі пишуть, що його вже немає", - написав Артем Князь. 26 червня Ігор ШТУНИК років: 45 родом: із села Скородинці Чортківського району Тернопільщини залишилися: дружина та дві доньки, 1997 і 2000 р.н. Загинув у Луганській області. Молодший сержант, стрілець-зенітник 14-ї бригади, в/ч пп В0259. Контакт на військову службу підписав улітку 2016 року. "Був дуже доброю людиною, майстром на всі руки. - розповіли у сільсьікй раді. -Що його не попросиш, він все міг зробити. Був хазяйновитим. Минулого року перед зеленими святами Ігор підписав контракт і пішов в АТО". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Боги війни": як зустрічали бійців АТО ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морпіхи повернулися з АТО - Одеса зустріла своїх героїв 29 червня Максим КЕРНИЧНИЙ років: 1978 р.н. родом: із Жмеринки Вінницької області залишилися: дружина та син Загинув поблизу селища Піски Ясинуватського району Донеччини. Прапорщик ЗСУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Довгі роки батьки не вірили в загибель сина" - поховали 32-річного воїна Іловайського котла Протягом червня Дніпропетровщина втратила чотирьох воїнів. Львівщина - чотирьох. Харківщина - двох. Черкащина - двох. Чернігівщина - двох. Хмельниччина - двох. Вінниччина - двох. Рівненщина - одного. Житомирщина - одного. Херсонщина - одного. Кіровоградщина - одного. Тернопільщина - одного. НЕБОЙОВІ 3 червня Віталій КАЛІБАБА років: 40 років родом: із Степанівки Менського району Чернігівської області залишилися: дружина та син Помер від онкозахворювання. Служив розвідником 2-го батальйону "Горинь". Мобілізований навесні 2015-го. Виріс у родині військового льотчика, строкову службу проходив у десантних військах. Працював у Степанівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Рік, два місяці й десять днів перебував у зоні АТО, на Луганщині. Коли отримав контузію, навіть за медичною допомогою не звертався - не було до кого. "Хлопці вкололи знеболювальне, трохи полежав в окопі, - пригадував чоловік. - І на бойовий пост. Війна є війна". Коли допікав нестерпний головний біль, стискав зуби і терпів. Влітку минулого року повернувся додому. Після повернення з фронту виявили рак нирки на ранній стадії та пухлину голови. Контузія обернулася пекучим болем, німіла рука, покидали сили. Віталій терпів, бо думав, що контузія нагадує про себе. "Наче вдруге на світ народився, повернувшись додому. Вночі прокидався - і шукав вікна. На ліжку, в чистій постелі, відвик спати. Стільки під землею пробув, наче вросли з хлопцями в окопи, - згадував Віталій. Шукав і двері, не міг звикнути до тиші. Пташки щебечуть, а мені ніби кулі свистять. Тоді втиснув емоції всередину, щоб дружина не плакала і сина не лякав". 4 червня Микола СИЛІН років: 25 родом: із села Копитів Корецького району Рівненщини залишилися: батьки Розбився на мотоциклі "Kawasaki" у Корці на Рівненщині. Від отриманих травм помер у Корецькій лікарні. "На його мотоцикл вилетів джип. Микола приїхав до нас на Рівненський полігон знайомитись із курсантами, які мали відбути до його батальйону. Високий, красивий, серйозний, справжній десантник. Втрачати таких зразкових українських хлопців особливо важко, тому що незрозуміло чому й за що. Бог забрав до себе, в особисту охорону", - написала у Facebook інструкторка 199-го Навчального центру ВДВ Маруся Звіробій. Десантник, капітан у 13-му батальйоні 95-ї бригади. Нагороджений орденом "Народний герой України". На війні був з 2014-го. У 2013-му закінчив факультет бойового управління військами Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. На війні був з 2014-го. Учасник боїв у районі Слов'янська, Степанівки, Тельманового (нині Бойківське), рейду 95-ї бригади до тилу противника. Один з героїв фільму "Рейд". "95-та бригада на початку серпня стала частиною військової історії. Вона прорвала лінію оборони терористів. Здійснила марш до Маріуполя. Повернулася вздовж кордону. Знищила кілька російських артилерійських батальйонів, розташованих на українському боці кордону, забрала їхню зброю і обладнання. Російські танки проїхали аж до Луганська і повернулися до Слов'янська. І це - найдовший рейд збройного формування у військовій історії світу. Це неймовірна робота. На жаль, це сталося за два тижні до російського наступу", - розповідав у інтерв'ю ТСН американський військовий експерт Філіп Карбер. Олексій ЧИСТЯКІВ років: 42 родом: із Горностаївки на Херсонщині залишилися: батько та сестра Помер у зоні АТО. Механік-водій розвідувальної роти у 28-й бригаді. Працював на сільськогосподарському підприємстві. У 2015 році Олексій служив по мобілізації. Після закінчення терміну мобілізації підписав контракт на службу. "Цього року у Олексія трапився інсульт. 5 днів він був у комі, дихав за рахунок апарату штучної вентиляції легень. Як вийшов з госпіталю, то трохи побув вдома і повернувся на фронт, - розповідає товариш. - Напередодні смерті у них були навчання по бойовому злагодженню так званий "перехід водних перешкод". Його БТР заглох під водою. Олексій нервував через це. Бо наступного дня вони мали їхати на позиції, а у нього проблеми з технікою. Він і до батька тоді дзвонив. Казав, що переживає, щоб машина в бою не підвела. У передсмертній записці Олексій написав, щоб нікого у його смерті не винили, що він сам прийняв таке рішення. Писав, що погано себе почуває після інсу
2 Jul 17:32   2217 shows
photo
Кубок Украины. Первый предварительный этап. Анонс матчей
Казалось, только вчера отгремели фанфары по поводу завершившегося, 26-го по счету сезона, как уже сегодня матчами первого предварительного раунда Кубка Украины открывается новый футбольный марафон. 24 команды выйдут на старт. Их могло быть на две больше, но поединок между "Таврией-Симферополь" и "Скалой", как уже сообщалось, не состоится. Причина достаточно необычная - некомплект игроков у команды из Стрыя, которую, что вполне прогнозируемо, теперь ждет техническое поражение. А что ждет всех участников национального Кубка с этого года? Турнир переходит под полный контроль Федерации футбола Украины. Раньше ведь как было? На первых этапах всем заправляла Профессиональная футбольная лига, затем эстафету подхватывала Премьер-лига, ну а жирную финальную точку ставила уже ФФУ, под чьей эгидой проходил решающий поединок. Все этапы, а таковых наберется аж семь, будут состоять из одного матча. Хозяева в парах - команды исключительно из низших лиг, а при "равенстве" предпочтение отдается той, у которой непарный номер при жеребьевке. Среди тех, кто открывает сезон, есть интересные "персонажи". Обладатель аматорского Кубка Украины "Чайка" из Петропавловской Борщаговки, чемпион среди любителей "Агробизнес" из Волочиска, возрожденный харьковский "Металлист 1925" и два "Днепра" - легендарный и новосозданный с приставкой "один"... Словом, будет интересно. И наверняка - уже с первого этапа Кубка. 9 июля, воскресенье "Чайка" (Петропавловская Борщаговка) - "Рух" (Винники) 9 июля 2017 года. 17:00. Петропавловская Борщаговка. Стадион "Козак-Арена" Арбитр: Дмитрий Кривушкин (Харьков) "Подолье" (Хмельницкий) - "Нива-В" (Винница) 9 июля 2017 года. 18:00. Хмельницкий. СК "Подолье" Арбитр: Александр Шандор (Львов) "Никополь" - "Мир" (Горностаевка) 9 июля 2017 года. 17:00. Никополь. Стадион "Электрометаллург" Арбитр: Алексей Деревинский (Киев) СКК "Демня" - "Днепр" 9 июля 2017 года. 17:00. Демня. Стадион им. Виталия Кузива Арбитр: Александр Соловьян (Киев) "Металлист 1925" (Харьков) - "Нива" (Тернополь) 9 июля 2017 года. 17:00. Харьков. Стадион "Солнечный" Арбитр: Александр Павлюк (Киев) "Реал-Фарма" (Одесса) - "Энергия" (Новая Каховка) 9 июля 2017 года. 18:00. Одесса. Стадион "Иван" Арбитр: Александр Каленов (Львов) ФК "Львов" - "Кремень" (Кременчуг) 9 июля 2017 года. 17:00. Рава-Русская. Стадион "Локомотив" Арбитр: Вадим Запрутняк (Ужгород) ФК "Тернополь" - "Агробизнес" (Волочиск) 9 июля 2017 года. 18:00. Тернополь. Городской стадион Арбитр: Владимир Новохатний (Киев) "Арсенал-Киевщина" (Белая Церковь) - "Прикарпатье" (Ивано-Франковск) 9 июля 2017 года. 17:00. Белая Церковь. Стадион "Трудовые резервы" Арбитр: Юрий Иванов (Макеевка) "Металлург-Запорожье" - "Полесье" (Житомир) 9 июля 2017 года. 17:00. Чкалово. Стадион "Колос" Арбитр: Александр Омельченко (Славянск) СК "Днепр-1" - "Буковина" (Черновцы) 9 июля 2017 года. 17:00. Днепр. Стадион "Днепр-Арена" Арбитр: Максим Козыряцкий (Запорожье) 10 июля, понедельник "Судостроитель" (Николаев) - "Балканы" (Заря) 10 июля 2017 года. 18:00. Одесса. Стадион "Иван" Арбитр: Виктор Арановский (Киев)
9 Jul 00:45   2148 shows
photo
Ворскла - Карпаты 0:1
Украинская Премьер-лига. 13-й тур
21 Oct 18:25   1801 shows
photo
Александр Яценко: "Алексей Михайличенко разрешал пить и курить, но требовал 100% отдачи во время матчей"
Участниками финального раунда чемпионатов мира было всего 23 отечественных футболиста, и он вошел в их число. Воспитанник киевского Динамо, один из лидеров серебряной молодежной сборной Украины образца 2006 года, центральный защитник Александр Яценко резво начал свою карьеру, но и закончил ее раньше времени. — Александр, вы завершили игровую карьеру в 2013 году, чем занимались после? — Сейчас я тренирую детей в футбольной академии "Гелиоса". До этого работал в школе "Металлиста". Но без активного футбола никак — играл за команду "Солли Плюс" на первенство области, но потом она объявила себя банкротом, и я перешел в "Колос" из Зачепиловки. — Футбол стал хобби? — После окончания карьеры многие ребята продолжают играть на любительском уровне. Для поддержания игрового тонуса. — Вы — киевлянин, который живет в Харькове… — Уже 10 лет. Я полюбил этот город, но ему сейчас не хватает большого футбола. Не знаю, что будет дальше с "Металлистом", где он будет играть. Харьков — большой город, люди соскучились не столько по футболу, сколько по своей команде. Когда я играл против "Металлиста" за "Солли Плюс", на стадион пришло 10 500 болельщиков. Через три дня на матче "Шахтера" с "Зарей" народу было в два раза меньше. «В 2006 году была сильная сборная. Такая будет нескоро» — Вы закончили карьеру в 28 лет. Почему так рано? — Уже тогда в футболе начали происходить вещи, мягко говоря, нефутбольные. Когда мне люди говорили, что я что-то должен на футбольном поле, всегда отвечал: «Без вопросов». Но когда это говорили, а слова ничем не подкрепляли, меня это насторожило, и я принял решение, что пора поставить точку. — Когда был пик вашей игровой карьеры? — Наверное, когда я выступал на молодежном чемпионате Европы и попал в заявку на чемпионат мира. У меня тогда были такие чувства — тяжело описать. Когда туда приехал, понял, что круче турнира не существует. Болельщики, организация, лучшие команды мира, которые собраны в одном месте. Это был бесценный опыт. В футболе ты вообще каждый день получаешь новый опыт — его нельзя ни с чем сравнить. Ничего более крутого в своей жизни я не испытывал. Может, в космос полечу, тогда смогу сравнить, но это будет точно не сегодня и не завтра (улыбается). — Была надежда, что в Германии сможете выйти на поле, или смирились с ролью запасного? — Конечно, я мечтал об этом. Но понимал — у тренера есть стратегия, принципы, а я молодой, неопытный. Я был в таком коллективе, где были собраны действительно лучшие футболисты Украины и Европы. Чего стоят лишь имена Шевченко, Реброва, Шовковского, Ващука, Гусина, Воронина, Гусева… Мне кажется, что нескоро у нас снова будет такая сборная, как была тогда. Хотя я верю в национальную команду, думаю, что ей нужно дать время и шанс. — После вылета сборной Украины на ЧМ-2006 от Италии помните, кому симпатизировали дальше по ходу турнира? — Мне нравится Испания. Я в своей работе тренером в какой-то степени придерживаюсь испанского стиля. Мне бы хотелось, чтобы дети получали удовольствие от футбола. «С Олегом Блохиным было очень сложно работать» — В молодежной и национальной сборных вы пересекались с Павлом Яковенко, Алексеем Михайличенко, Олегом Блохиным. Что каждый из них вам дал? — Яковенко — строжайшую дисциплину. Михайличенко показал себя европейским тренером. Он нам сразу сказал: «Ребята, я не буду за вами следить, готовьтесь к матчам, как считаете нужным. Можете пить, курить, но если в игре вы не будете выкладываться на сто процентов, я вас выгоню». Для нас это было в диковинку. Блохин — это великий человек. Он сам себя таковым считает, многие люди тоже. Наверное, эта позиция и не дала ему показать результат в клубах, где он был. Но в сборной ему удалось достичь большого успеха. Не знаю, когда мы сможем его повторить. С Блохиным было тяжело работать. Я был с ним буквально три месяца в "Черноморце". Он пришел, и я через неделю оказался в дубле. Не знаю, с чем это было связано. Не подходил к нему и не спрашивал, почему так. Если он принял такое решение, значит, причины были… — Так сложилось, что после чемпионата мира ваша карьера пошла на спад. Почему? — Наверное, я сделал неправильный выбор, мне попались не те люди, которые могли бы мне помочь. В то время появились такие люди, как агенты. До этого о них не слышали… Впрочем, мне дали шанс почувствовать, что такое настоящий футбол, тот же Михайличенко, а также Геннадий Литовченко, Илья Близнюк. — Поколение 1985 года рождения смогло до конца реализовать свой потенциал? — Максимально его реализовал и до сих реализовывает Андрей Пятов, которого я считаю одним из лучших вратарей страны. Он — молодец. Дмитрий Чигринский себя в какой-то момент проявил, но где-то ему не повезло, травмы очень помешали. В любом случае, слабого футболиста в "Барселону" бы не приглашали. На таких людей равняться необходимо. Я считаю, что Александр Алиев и Артем Милевский не просто так пребывали в "Динамо" на ведущих ролях. Добились результата, уважения, но в какой-то момент дали слабинку, а им этого не простили. Они оказались в ненужное время в ненужном месте… «Я тоже режим нарушал. Все его нарушали…» — Александр, 12 октября 2005 года состоялся ваш единственный матч за национальную сборную. Помните ту игру с Японией? — Конечно! Я провел 90 минут на Олимпийском. Мы выиграли, буквально за пару минут до конца поединка победный мяч забил Андрей Гусин. — Что испытывали, надевая впервые футболку сборной? — Гордость. Я понимал, что стал одним из избранных. Сборная все-таки не из миллиона состоит, а из 23-х человек. Помню, что зрителей было не очень много. Ко мне подошел Блохин, сказал: «Спокойно, ты молодой, все тебя поддерживают». Поддержали Ващук с Гусиным. Ну, мы все были из Динамо, были ближе знакомы. В то время тяжело было пробиться в большой клуб, в такой, как Динамо или Шахтер, потому что было много хороших футболистов, конкуренция была жесточайшая. — Молодому игроку всегда нелегко закрепиться в команде. Был ли кто-то в Динамо, кто помогал на первых порах, давал советы, брал под опеку? — В первую очередь меня поддержал Алексей Михайличенко, а также Валентин Белькевич и Александр Хацкевич. Помогали Бадр Эль-Каддури и Марис Верпаковскис. Поначалу было очень тяжело, и я много волновался. Но потом случился самый знаменательный для меня матч — с Шахтером в 2004 году. Я сыграл 90 минут, мы выиграли со счетом 4:2 на старом стадионе Олимпийский в Донецке. Стали тогда чемпионами Украины. Эмоции я передать не могу, они меня переполняли! Иногда смотрю этот поединок, показываю дочкам. Они спрашивают: «Папа, это ты?» Говорю: «Да, я, молодой, неопытный» (улыбается). — Вы тренировались в одной команде с Алиевым и Милевским. Они систематически нарушали режим? — Я тоже его нарушал. Все нарушали. Но некоторые умеют нарушить, прийти на базу, на собрание так, чтобы никто не поймал. Это мастерство… Люди были молодые, получали деньги и не понимали. Так было всегда. Нарушали, нарушают и будут нарушать всегда. Просто к некоторым относятся лояльно, а к другим серьезно. Все зависит от тренера. Он должен где-то простить, а где-то — наказать. Тренер должен подстраиваться и направлять футболистов. «Молодежь при Сабо почти не играла» — В Динамо у вас было много наставников. С кем сложились самые теплые отношения, а с кем наоборот — тяжело работалось? — Многому меня научил Владимир Онищенко. Он очень специфический. Делал акцент на дисциплине. Показал, что в футболе мелочей не бывает. Мне это запомнилось, и я сейчас передаю это детям, которых тренирую. Тяжело было работать с Йожефом Сабо. Я не понимал этого человека! Казалось, что он с другой планеты, что видит все по-другому. Он вроде и хотел яркого футбола, но говорил на непонятном языке. Я был молодой, и как его воспринимали опытные ребята, не знаю. Это как ребус какой-то. Есть три подсказки, но при этом четыре скрытых слова. Как его отгадать? Сабо хотел достучаться до футболистов, но его не понимали, поэтому и результаты такие были… — Почему вам не удалось стать твердым игроком основы в "Динамо"? — Помню как сейчас, матч против Трабзонспора "Динамо" в Киеве проиграло — 1:2. Михайличенко сняли, поставили Сабо. Через неделю в ответном поединке в Турции мы выиграли со счетом 2:0 и вышли в Лигу чемпионов… Сабо делал ставку на легионеров и на опытных исполнителей, а молодых почти не рассматривал. Можно поднять статистику тех лет — молодежь у Йожефа Йожефовича почти не играла. Возможно, какие-то мои качества не позволили мне показать тренеру, что я могу играть в составе. В первую очередь я всегда винил себя. Никогда не срывался на наставника, на администратора, на водителя автобуса… — Вы играли против множества нападающих. Против кого было тяжелее всего обороняться? — Артем Милевский — один из самых сильных. Против него реально было неудобно играть. Тяжело было противостоять Брандао. Настоящий форвард — наглый, неуступчивый. Трудно было предугадать его действия. Еще могу отметить Клебера. — А как насчет Хунтелара, который забил два мяча в финале молодежного Евро-2006? — Я никогда не скрывал — проиграл ему борьбу, он два раза забил. Он был сильнее, а я слабее. Посмотрел его карьеру — "Реал", "Шальке". Сильный футболист. — А с кем вам было удобнее всего играть в паре в защите? В "Динамо" повезло выступать вместе с Ващуком, Головко, Гавранчичем, Сабличем. Это те люди, которые дали мне бесценный опыт. Один из самых сильных защитников, с которым посчастливилось играть - Геннадий Нижегородов из "Черноморца". «Андрей Шевченко может дать сборной что-то новое» — Как вам игра национальной команды под руководством Андрея Шевченко? — Наверное, сейчас сборная играет не в тот футбол, в который она способна играть. Я считаю, что нужно дать тренеру время. Он прошел европейскую школу, выступал в команде, которая выигрывала все трофеи, брал Золотой мяч. Этот человек может дать сборной что-то новое! Надо потерпеть. — Результаты сине-желтых в какой-то мере зависят от уровня чемпионата, а у нас сейчас кризис. Какой видите выход из него? — В компьютере есть функция «перезагрузка». Это именно то, что нужно нашему футболу. Необходимо пересмотреть отношение к делу. Недавние скандалы с Вересом и Десной вообще поражают! Должны быть четко прописаны правила, и ими должны руководствоваться. У нас многие команды стали историей, потому что у них что-то было неправильно финансово составлено. А если команда добилась результата спортивным путем, будьте добры — принимайте. Также считаю, что надо создать фонд помощи клубам, которые оказались в непростой ситуации. Все-таки богатые люди у нас есть. У нас народ готов ходить и поддерживать. Но его не нужно обманывать. Недавно в Киеве проходил чемпионат мира по хоккею, друзья говорили, что билетов вообще не было! Так что интерес к спорту есть. Надо просто ему помогать. — Какие у вас планы на будущее? — Я уже стал помощником Игоря Рахаева в Зачепиловке — это новый этап в моей жизни. Хочу передавать свои знания более молодым парням. Не уверен, что смогу себя реализовать в каком-то другом виде деятельности. Я знаю футбол, отдал ему большую часть жизни. Если бы изучал физику или математику, то, возможно, я бы сказал, что хочу создать новый калькулятор. Но пока не хочу (улыбается). Хочу быть в футболе.
26 Jun 11:14   1682 shows
photo
Daily Mail: ФИФА проводит расследование в отношении 23 футболистов сборной РФ
Международная федерация футбола (ФИФА) проводит расследование в отношении 23 игроков российской сборной, которых подозревают в употреблении допинга. Об этом со ссылкой на свои источники сообщил британский таблоид Daily Mail. Информация о том, что представлявшие Россию на чемпионате мира 2014 года футболисты подозреваются в употреблении запрещённых веществ, появилась ещё в марте этого года. Тогда ФИФА затребовала допинг-пробы всех игроков, но при этом отказывалась официально подтвердить, что расследование проводится. Теперь Daily Mail утверждает, что следствие всё же идёт. Корреспондентам издания удалось своими глазами увидеть находящуюся в распоряжении ФИФА внутреннюю переписку российских спортивных чиновников и сотрудников антидопинговых лабораторий, которая якобы доказывает существование государственной допинговой программы.
24 Jun 22:48   1671 shows
photo
«Что? Где? Когда?» в Беларуси. Эфир 20.10.2017
Ведущий белорусской версии «Что? Где? Когда?» - Алесь Мухин. Стоимость одного вопроса - 100 рублей. Лучший игрок команды, выигравшей финал, получает «Малую хрустальную сову».From: Телеканал ОНТ
20 Oct 21:30   1646 shows
photo
Мексика - Россия. Анонс и прогноз матча
24 июня 2017 года. 18:00. Казань. Стадион "Казань Арена". Кубок Конфедераций. Групповой турнир. 3-й тур Мексика - Россия Где посмотреть: Матч! ТВ, Матч! Футбол 1, Матч! Футбол 1 HD Мексика - Россия: букмекерские коэффициенты @media screen and (max-width: 600px) { .s-hideable { display: none; } } БукмекерП1НП2ТБ2.5ТМ2.5ВходПари-Матч2.443.302.952.061.76Бонус 25$1xBet2.433.423.14--Сделать ставкуМарафон2.363.503.162.061.85Сделать ставку В субботу на Кубке Конфедераций начнётся третий тур, заключительная стадия группового этапа. В группе А сложилась такая ситуация, что ни одна из команд не может спать спокойно (кроме новозеландцев, которым после двух поражений уже всё до исконно русской лампочки). А матч между Мексикой и Россией вообще по факту является первой стадией плей-офф, проигравший - практически гарантированно выбывает из дальнейшей борьбы. Никто же не сомневается, что Португалия одолеет Новую Зеландию... Россиян не устроит даже ничья, ведь у мексиканцев больше очков после двух туров. Таким образом, команде Станислава Черчесова необходимо только побеждать. Как она собирается это делать - большая загадка, ведь в матче против португальцев ею не было нанесено ни единого удара в створ ворот! Первый тайм вообще был в стиле "оторви и выбрось", россияне то ли испугались пиренейцев, то ли просто не смогли заиграть в нужном темпе со стартовых минут. Но после перерыва, когда на поле появился Полоз и были проделаны ещё некоторые изменения, сборная-хозяйка выглядела в целом ничего себе. Но всё равно разнокалиберные российские специалисты и эксперты в один голос дружно говорили: "Я так и не понял, каким образом наши собирались забивать". Кроме того, невооружённым глазом была видна пропасть между командами в плане работы с мячом и коллективного взаимопонимания. Количество невынужденных потерь и неточных передач у россиян зашкаливало... Впрочем, то, что португальцы техничнее россиян, было известно давно. Мексика - Россия: ориентировочные составы var i = document.getElementById('lineup__iframe-56');var p = i.parentNode.clientWidth; i.width = p;i.height = (p < 585) ? p * 1.8 : i.height = p / 1.8; Ошибся и Черчесов - с выбором состава. Нет сомнений, что быстрые и резкие Полоз и Смолов появятся против мексиканцев с первых минут. При них россияне играют активнее и удачнее, и странно даже, что главный тренер не рискует выставлять их в стартовом составе. Вроде бы и Кубок Конфедераций заявлен как "полигон для испытаний" перед воистину скрепным домашним чемпионатом мира, так что экспериментируй вдоволь. Но похоже, что Станислав Саламович больше боится провала здесь и сейчас, чем год спустя. Однако провал уже близок, ведь Мексика - одна из самых быстрых команд на этом турнире, и она вполне может поставить неразрешимые задачи перед обороной российской сборной. Поэтому одной из самых любопытных интриг грядущего противостояния будет то, как хозяева будут подстраиваться под темп мексиканцев. А то, что именно гости будут задавать темп, почти гарантировано. Мексика никогда не отталкивается от соперника. В этом есть и слабая сторона, конечно, но надо быть Германией или там Бразилией, чтобы использовать мексиканские слабые стороны, а тут - Россия. А главная слабая сторона Мексики - это оборона. Даже новозеландцы имели несколько шансов забить, хотя воспользовались только одним. Россияне наверняка обратят на это внимание и свои моменты однозначно будут иметь. А вот реализуют ли? Один наверняка, но и пропустят тоже почти гарантированно, поскольку игроки атаки у мексиканцев достаточно хороши. Кроме того, как мы выяснили в самом первом абзаце, обе команды должны играть на победу. Отсюда следует неплохой шанс выиграть ставку "Обе забьют", и даже "Обе забьют + тотал больше 2.5". Мексика - Россия: прогноз автора Именно такие варианты я и предложу на данный поединок. Это практически беспроигрышные расклады. Кроме того, по желанию можно взять индивидуальный тотал любой команды "больше 1". Практически несомненно случится возврат, ну а при удаче - случится и выигрыш. Ставка матча Кубок Конфедераций 24.06.17 18:00 Мексика - Россия Обе забьют + тотал больше 2.5 Коэффициент: 2.44 Ставка с бонусом 25$
23 Jun 23:09   1585 shows
photo
Александр Хацкевич: "Сосредоточимся на тактике и командных действиях"
Главный тренер «Динамо» Александр Хацкевич рассказал официальному сайту киевлян о планах на стартовую часть австрийского сбора «бело-синих». - Александр Николаевич, какой будет направленность работы команды в первые дни сбора, до начала контрольных матчей? - С завтрашнего дня и до 30-го числа, то есть до первой контрольной игры, мы снова будем готовиться в режиме двух тренировок в день. У нас запланирована как аэробная работа, так и силовая, мы должны до конца выполнить эту программу. Но в основном, конечно, мы уже больше сосредоточимся на работе над тактикой, над командными действиями. Как вы знаете, у нас запланировано шесть контрольных игр, так что вторая часть сбора будет направлена уже больше на тактику. - Есть ли сейчас различия в нагрузке для тех игроков, которые позже вышли из отпуска в связи с играми за сборную, и остальных? Или все они уже близки к общему знаменателю? - Нет конечно, поскольку те же Андрей Ярмоленко и Коля Морозюк только вчера присоединились к группе и проделали первую работу. Поэтому, когда у основной группы будут игровые серии и тактика, им еще нужно будет проделать силовую и беговую работу, которую остальные ребята уже проделали. Так что к их нагрузке мы также будем подходить дифференцировано. - Как вы оцените условия для подготовки в этом, новом для «Динамо» тренировочном центре, состояние полей? - Поле, как вы видите, в прекрасном состоянии. Гостиница также высокого уровня, есть хороший спа-комплекс, необходимый футболистам для восстановления. Созданы все условия для качественной подготовки к новому сезону. - На сбор не полетел Артем Кравец, как скоро вы рассчитываете на его возвращение к тренировкам? - Мы посоветовались с докторами и решили, что Артем пока остается в Киеве, а второго числа полетит на реабилитацию в Сербию, там он также будет работать в двухразовом режиме, закачивать голеностоп, а 10-го числа вернется в Киев. - Когда ожидается прибытие отсутствующих на сборе игроков? - Вида уже в дороге, сегодня вечером он прибудет в наш отель, а завтра ожидается приезд Гонсалеса. Последним, в первых числах июля к сбору присоединится Мораес. - На первой тренировке присутствовал новый тренер, Ромео Вендлер. Расскажите, какие функции он выполняет? - Он присоединился к нам только сегодня. Последних четыре года Ромео работал в клубной системе «Хоффенхайма», отвечал за тактическую направленность работы игроков группы атаки, как нужно взаимодействовать при обороне и при атаке. Но основной акцент его работы, уже когда мы вернемся со сборов, будет направлен на клубную академию. В ДЮФШ он будет отвечать за тренировочный процесс, за то направление, которое мы выбрали.
27 Jun 02:13   1331 shows
photo
Олексій Хахльов: хочеться вже через 3 роки говорити про самоокупність "Вересу"
В другій частині великого інтерв’ю президент "Вересу" Олексій Хахльов детально розповів про модель функціонування клубу та відкрив чимало моментів фінансового життя команди, а також відзначив, чому рівненський "Авангард" не став "Київстар Ареною". — Верес позиціонує себе як Народний футбольний клуб. Що саме лежить в основі такого статусу? — Коли я збирався відроджувати Верес, то мав декілька алгоритмів для цього. Ідея народного клубу, насправді, не нова та унікальна для сучасного футбольного світу. Що такесам народний клуб — це чотири можливі основні варіанти його функціонування. Перший — коли 100-відсотково клуб належить вболівальницькій спільноті та фінансується нею. Другий — коли вболівальники мають більшість прав (акцій). Третій — меншу частину акцій, а четвертий — коли у вболівальників, умовно кажучи, є «золота акція», яка здійснює контролюючу та координуючу функцію, довіряючи менеджменту. — І яка зараз схема діє у Вересі? — Коли ми починали проект Вересу, у мене була ідея зробити це на базі лише внесків членів клубу. Ця ідея дуже проста, але сьогодні в Україні — утопічна. Наприклад, якщо взяти Іспанію, то там рівень доходу на душу населення в 25 разів перевищує український. Якщо сьогодні прийти до українця та брати в нього частину доходу не для інвестицій, а для проекту типу футбольного клубу, то в мене нема для цього повноважень чи інших інструментів. Враховуючи нинішню ситуацію в країні, ця ідея працювати не буде. Коли ми відмовилися від такої концепції, то не зупинилися на шляху, переглянули свою політику і прийшли до успішної формули. Ця формула називається «об’єднане фінансування та делегування повноважень». Що я маю на увазі. Сьогодні Верес фінансується з трьох джерел. Перше — члени клубу.Є цифри відносні та абсолютні, а є цифри, які не лежать лише в межах гривень. Сьогодні результат Вересу — найвідвідуваніший клуб в Першій та Другій лігах — є наслідком політики, яку ми здійснюємо по відношенню до членів клубу та вболівальників. — Наприклад? — Наприклад, коли той же квиток на матч коштує 40 грн. для звичайного вболівальника, і 20 грн. — для члена клубу. Цей момент (клубе членство), коли людина фактично є частиною клубу та приходить дивитися на свою команду, генерує найбільшу цінність — вболівальницьку енергію. — Яка її найбільша цінність та в чому вона виражається? — Разом з підтримкою на трибуні вболівальник за межами стадіону робить чимало корисного. Наприклад, створює рекламну аудиторію. Нам сьогодні легко говорити зі спонсорами — місцеві виробники раді помістити свою рекламу на футболках Вересу, бо на домашніх матчах її побачить більше 4 000 тисяч людей. Тобто, особисто вболівальники генерують невеликий (мізерний) дохід, але формують велику маркетингову аудиторію. Це те, чого немає у інших клубів, коли кажуть: «Навіщо потрібна ця команда?». Наша команда потрібна хоча б через те, що на неї ходять люди. І я впевнений, що на матчі Вересу будуть ходити та їздити, де б ми не грали — у Львові, Луцьку чи Тернополі. Вони будуть туди їздити, бо вони ходять не на суперника, а на свою команду. — Які ще два джерела фінансування у клубу? — Друге джерело — це влада. Сьогодні я з впевненістю та вдячністю можу сказати, що у нас є чудовий діалог з рівненською та обласною радами, з головою обл. ради, який теж ходить на футбол. Також ми маємо гарні відносини з міськ. радою та її головою, який підтримує команду. Хоча він і зізнається, мовляв, «я футбол не дуже люблю» (посміхається. — прим. Ю.К.). Але він розуміє: Верес — це частина життя громади. І цей аспект виражається не лише у підтримці в пару мільйонів гривень, але й в готовності міської влади на 100 відсотків профінансувати проект реконструкції Авангарду. Влада хоче, щоб Верес, як народний клуб, мав свою сучасну арену та закрив це питання інфраструктури. І третє джерело — це бізнес. Сьогодні навколо Вересу об’єдналося чимало бізнесових структур. Зраз у нас існує програма лояльності, яка нараховує більше 100 підприємств та підприємців, які надають членам клубу знижку в розмірі 10-ти відсотків. Це програма «Я люблю Верес» — програма лояльності своїх до своїх. Також у нас є спонсори, які, наприклад, на бартерних умовах забезпечують нас від медикаментів до масштабного пакету різних аспектів. Наприклад, компанія Inter-Beton здійснює спонсорські витрати на підтримку Вересу, приймає участь в маркетингових проявах та готова продовжити співпрацю з в рази більшим фінансуванням на УПЛ. Безумовно, у нас є головний спонсор та основний партнер — ПАТ Львівський холодомбінат Лімо, який несе основний тягар по фінансуванню клубу (розмова відбулася до того, як співзасновником Вересу замість ПАТ Львівський холодокомбінат став особисто його власник Богдан Копитко, — прим. Ю.К.). І несе вчасно, з повною мірою відповідальності та готовністю забезпечувати фінансову стабільність Вересу. Це і є формула нашої основи — взаємодія громади, влади та бізнесу. Крім того, в клубі немає монополії на владу. Можливо, я скажу банальну чи не зрозумілу річ, але — в клубі не все вирішує президент. І це абсолютно не б’є по моєму самолюбству чи якось принижує мене в очах вболівальників. Так, це не класична модель. Зараз у нас є питання, які я маю повне право вирішувати особисто, а є стратегічні питання, де має бути комунікація та обговорення на загальних зборах товариства. Така відсутність монополії на прийняття рішення та диверсифікація джерел фінансування приносить нам сьогоднішній вдалий результат у вигляді функціонування Вересу. — Іноді складалося враження, що у екс-директора клубу Ігоря Дедишина повноважень було трохи більше, чим у вас… — Як я вже казав, у нас нема монополії на владу. З однієї сторони є повноваження, а з іншої — відповідальність. Перед всіма учасниками товариства за фінансову діяльність несе директор клубу. До нього сходяться всі фінанси, і він їх розподіляє на різні галузі функціонування клубу. І мене така позиція повністю влаштовує. — Чому Володимир Мазяр, ідучи з Вересу, написав заяву про звільнення не на ваше ім’я, а на ім’я директора Дедишина? — На той момент Дедишин як директор був єдиною людиною з правом фінансового підпису. Так було домовлено спочатку. — Але саме так і виникає враження, що при прийнятті Дедишина на роботу директором йому було надано більше повноважень, ніж є у президента клубу… — Це є результатом домовленості, а не питання повноважень. Я раджу будь-кому навчитися розділяти відповідальність та правильно делегувати повноваження. Саме правильна побудова організаційних структур є запорукою успіху та виконання всіх завдань. — Який щорічний чи щосезонний членський внесок у Вересі? — Перші 3728 членів клубу, які дали за рік внесок по 100 грн., фактично стали серцем Вересу. Ці 3728, яких ми рахуємо серцем клубу, є його довічними безкоштовними членами, враховуючи те, що вони перші прийшли та повірили в нас. Ті, хто приєднався пізніше (і зараз їх разом вже більше 4 500 людей), платили вже щорічно по 200 грн. з дорослого та по 100 грн. — з дитини. — І який відсоток бюджету клубу складають ці внески? — Підприємство складається, умовно кажучи, з двох категорій оцінки діяльності — менеджерської та маркетингової. З точки зору менеджерської ми повинні генерувати прибуток, а маркетингової — задовольняти клієнта. І оця наявність членів клубу дає можливість генерувати прибуток у вигляді комунікацій з владою. Якби ми прийшли до влади і сказали «У нас є футбольний клуб, на який ходить 100 людей, — дайте нам грошей», на нас би дивилися інакше. Аудиторія, яка складається в основному з членів клубу, дає можливість генерувати інші прибутки. Такий клуб цікавий спонсорам, цікавий меценатам, цікавий владі. І Верес — це не голос президента чи головного тренера, а це голос тих 4500-та людей, які, власне, і є безпосередньо народним клубом. — Як розподілені всі 100 відсотків клубних акцій? Скільки з них віддано громаді? — Згідно клубного статуту ПАТ Львівський холодокомбінат має 61 відсоток, а громадська спілка — 39. — Яка була сама незвичайна PR-акція Вересу для привертання нових вболівальників та членів клубу? — Я особисто роздавав листівки на площі в Рівному. — І як люди реагували на такий хід? — Загалом сміялися, але було по-різному. — Раніше ви називали суму річного бюджету Вересу в розмірі 40 млн. гривень. А готові назвати середню зарплату футболіста клубу? — Наша філософія оплати праці передбачає, що це не просто заробітна плата за певний період. Одна з проблем українського футболу — надвисокі зарплати, які не мотивували гравців. У нас же формула оплати праці така, що зі 100 відсотків свого можливого доходу футболіст 40 відсотків візьме у вигляді зарплати, а 60 — як преміальні за кожний зароблений бал в турнірній таблиці. — Запасні гравці теж будуть отримувати преміальні? — У нас є чітка градація в рамках того, хто грає в основі і хто сидить на лаві запасних. Це буде мотивувати запасних конкурувати за місце в основі. — Тобто, вони отримують менше чи взагалі не отримують нічого? — Отримують менше. — Чи є система штрафів у Вересі? — За порушення дисципліни (спортивного режиму) вперше — півзарплати. За повторне — ціла, за третій раз — звільнення без компенсації. Одного разу довелося за вживання спиртного звільняти футболіста. Він казав нам, що в такий спосіб знімав стрес… У нас також заборонено куріння. Не скажу, що паління в нашому клубі — системне явище, у нас щороку з’являється більше й більше професійних футболістів. Хоча є й інші речі — премії. Наприклад, за перемогу проти Іллічівця з моєї кишені команда отримала по 100 доларів. — Чи є у вас зарплата у Вересі? І якщо «так», чи готові ви назвати її? — Ні, я працюю в клубі та обласній федерації на громадських засадах. Тобто безкоштовно. Я роблю це просто через любов до футболу. — З чого складається ваш основний дохід? Бізнес? — Так, я маю готельний заміський комплекс, який генерує невеликий, але реальний дохід. Причому, побувавши в різний час в різних місцях, я все-таки вважаю себе досить скромною в потребах людиною. — Скільки доходу приносить такий готельний комплекс? — Декілька тисяч доларів в місяць, а якщо точніше — трохи більше 10-ти. Тому хай приходить фіскальна служба (посміхається), але саме так і є. Повірите, на сьогоднішній день для Рівного це — космічний дохід, який дозволяє спокійно жити і отримувати (а також дарувати) задоволення від життя. — Ви працюєте в Рівненській федерації футболу, яка є членом ФФУ. В свою чергу один з комітетів ФФУ видавав Вересу атестат УПЛ. Чи не вбачаєте в цьому конфлікт інтересів? — Я також є членом Виконкому ФФУ, але зазначу, що всі подібні органи федерації як атестаційний комітет працюють абсолютно автономно. Наприклад, мій колега з Хмельниччини теж є одночасно головна місцевої федерації та член комітету арбітрів ФФУ. — Але все ж таки це якось неправильно… — Не буду казати конкретно про інших, але загалом можу впевнено заявити, що ніякого конфлікту тут нема. Наприклад, прізвище керівника апеляційного комітету я дізнався тільки після того, як прийшло відповідне рішення по Вересу. Тобто, в цих органах працюють зовсім непублічні люди, які приймають участь в оперативній роботі федерації. Так створена система, і ця система діє в інших країнах Європи та світу. — Можете з впевненістю сказати, що Верес не брав участі в договірних матчах? — Я можу впевнено сказати, що у бюджеті Вересу не було статті на роботу з суддями чи із іншими учасниками футбольних матчів. — Тобто це тільки чутки? — Послуговуючись словами Володимира Висоцького, скажу, що чутки народжуються із різних джерел і мають різну спрямованість. Офіційно вам заявляю і готовий пройти будь-який детектор брехні про те, що в бюджеті Вересу немає коштів, щоб грати матчі із заздалегідь визначеним результатом. — Ви казали про 2 роки як про термін походу команди до єврокубків. Якщо говорити про більш довготермінову стратегію, то… — Через 10 років Верес повинен складатися із вихованців рівненського футболу. Наше завдання нині — дати імпульс футбольній Рівненщині і створити піраміду з виховання гравців. Один із напрямків — умовний Аякс. Виховання і продаж гравців може стати джерелом поповнення клубного бюджету. Ми вже зараз вчимося заробляти кошти. Дякуємо нашому партнеру Львівському холодокомбінату, але бюджет Вересу має бути різновекторним. Клуб має заробляти і виходити на те, щоб бути недотаційним. А головна мета — збирати 13 тисяч глядачів на кожному матчі в Рівному. — Чи йде мова про те, щоб реконструйований Авангард отримав іншу назву, відповідно до партнера клубу? — Ми запускали перемовини про Київстар Арену в Рівному. Але там специфічна структура власності — в компанії є російський капітал. Проте ми готові далі провадити перемовини. Про суми угоди говорити покине можу, бо тривають перемовини. Хотілося б через якийсь час похвалитися успіхом в цій справі. — Чи йдеться наразі про самоокупність Вересу? — Хотілося б, щоб через 3 роки ми вже стверджували про це. Наразі партнери і спонсори несуть на собі 90 відсотків витрат клубу. Тому зараз наше завдання — зменшити цю суму. — Яка повна вартість проекту реконструкції рівненського Авангарду? — 110 млн. грн. Але при потребі збільшення цього бюджету є запевнення з боку мера Рівного та депутатського корпусу, що бюджет буде збільшено. — Які є гарантії того, що Авангард точно добудують і зроблять це вчасно? — Є гарантії і письмові, і неписьмові, і публічні-непублічні. Та ж сама посада мера — це політична посада, яка час від часу потребує підтвердження від громади. А громада дуже зацікавлена в цій реконструкції. Чесно кажучи, зараз громада доволі скептично відноситься до перебудови Авангарду. І не тому, що не довіряє меру чи Вересу, а тому що в Україні такий стан — далі хороших намірів справине заходять. Але в форматі співпраці з місцевою владою вже скільки було гарантій та дій, що нам не залишається нічого іншого, крім як зробити новий стадіон. — Чому Верес відмовився грати в Луцьку, адже першопочатково це був пріоритетний варіант для клубу? — Ми не відмовлялися грати в Луцьку. Так, як основний стадіон заявлено Арену Львів. Але є резервні в Тернополі та Луцьку. Футбол існує для вболівальників, а їм потрібні комфорт та безпека. З того, що я побачив в Луцьку, то нам було б добре там. Я хотів би, щоб команда грала в цьому місті. Як президент та вболівальник Вересу докладу максимальних зусиль, щоб вести діалог з місцевою владою, правоохоронцями та вболівальниками, окремо — з ультрас Волині. Ми готові бути хорошими гостями. — В свій час ультрас Волині виразили протест матчам Вересу в Луцьку… — Слова ультрас нас насторожили. Футбольний матч — це поважна громадська подія, яка збирає багато людей. Ми не хочемо мати ризик із вболівальниками. Нам добре грати у Луцьку, тому із безпекою там будемо працювати. Так само вирішуватимемо питання по проведенню матчів і у Львові, адже там є фани Карпат. Ми мусимо мати гарантії безпеки будь-де. — Ваш син Олексій був капітаном юнацької команди Динамо, але не захотів підписувати контракт із киянами. Чому? — Він не відмовився, а захотів більшого. Олексій отримав приз кращого гравця фінального турніру ДЮФЛ U-17, і ми довго готувалися до продовження кар’єри. Вийшли на те, що його амбіції і готовність дозволяють іти в європейський чемпіонат. Пізніше зустрілися із Олегом Смалійчуком, який запропонував можливість переходу в Алавес. Там отримали офіційне запрошення, але на той момент за віком Олексій не міг мати дозвіл переїхати в Іспанію. Під час фінального турніру юнацького чемпіонату Європи у Чехії Олексій травмувався. Коли відновився, його запросили в перегляд в «дубль»Алавеса, який він успішно пройшов. Тоді дочекалися його 18-річчя і підписали трирічний контракт із іспанцями. Олексій добре зіграв навесні і в липні дістане можливість поборотися за місце в основі Алавесу — його запросили на збори із першою командою. — Чи треба було платити Динамо якісь відступні за перехід із академії киян в Іспанію? — Хочу тільки подякувати Ігорю Суркісу, бо ми домовилися про те, що в Динамо буде доля з майбутніх трансферів Олексія. — Не боялися негативного досвіду кількох молодих українських футболістів, які не закріпилися в тій таки Іспанії? — Нас дуже добре консультував Олег Смалійчук, підказав чимало практичного. Не завжди сину це подобалося. Наприклад, Олег порадив забути сину всі його титули та перемоги в Україні і почати здобувати славу в Іспанії по-новому. Це різало самолюбство, але час показав, що Смалійчук мав рацію. — Зарплата «дублера» в Алавесі дозволяє сину вільно себе почувати в клубі? Чи ви мусите субсидувати Олексія? — Клуб знімає житло, забезпечує проїзд та харчування. Тому на решту речей грошей, думаю, вистачає. Підтримую сина в іншому — якщо вдається, то їду на матчі юнацької збірної України, де постійно спілкуємося з ним. Юрій Конкевич, Тарас Панченко
5 Jul 00:41   1285 shows
photo
Александр Ищенко: "Задача-минимум для "Динамо" – выход в групповой этап Лиги чемпионов"
Уже завтра, в пятницу, киевское "Динамо" узнает своего соперника в 3-м квалификационном раунде Лиги чемпионов. Футбольный эксперт Александр Ищенко уверен, что на этом этапе киевлянам некого бояться и, наоборот, соперники должны не хотеть попасть на "Динамо". Кто из них наименее желателен, а кто – "сладкая булочка"? Да, навскидку, самым удобным соперником видятся турки, а самым неудобным – "Ницца". Но вначале нужно детально разобрать игру соперника, взяв последние 5-6, а то и 10 матчей. Иначе получится гадание на кофейной гуще. Уверен, что Хацкевич и его команда не будут гадать, что лучше, а что хуже, и воспримут жребий таким, как есть. Поскольку, во-первых, задача-минимум, которая стоит перед "Динамо" в еврокубках, – выход в групповой этап Лиги чемпионов. А это обязывает обыгрывать любого соперника на этом этапе. Тем более что победа дорогого стоит – в самом прямом смысле слова. Во-вторых, сегодня "Динамо" по силам проходить любую команду из этой пятерки. Не мы должны кого-то из них бояться, а наоборот – они должны думать о том, как не попасть на "Динамо". И, наверное, игра за Суперкубок должна стать некой прелюдией к старту киевлян в еврокубках. Надеюсь, что в этом матче мы увидим команду в новом свете: более атакующую, более агрессивную, умеющую найти кратчайшие пути к воротам соперника. Во всяком случае, спарринги, проведенные на сборах, показали, что команда перестроилась и двигается в правильном направлении, - рассказал Александр Ищенко в интервью "Сегодня". Напомним, что соперником "Динамо" станет одна из пяти не сеянных на этом этапе команд: румынская "Стяуа", швейцарский "Янг Бойз", французская "Ницца", греческий АЕК либо турецкий "Истанбул Башакшехир".
13 Jul 19:44   1284 shows
photo
Волейбол. Жіноча збірна України обіграла Іспанію
В Івано-Франківську жіноча збірна України в першому півфіналі волейбольної Євроліги обіграла Іспанію з рахунком - 3:1. Україна відразу взяла гру під свій контроль і віддала лише один сет, програвши наприкінці третього. Найрезультативнішим гравцем зустрічі стала капітан збірної України Надія Кодола, на рахунку якої 19 очок. Україна - Іспанія 3:1 (25:19, 25:21, 24:26, 25:21) Україна: Новгородченко (3 очки), Кодола (19), Герасимова (6), Денисова (16), Степанюк (17), Дорсман (11), Степанчук - ліберо; Трушкіна (5), Чернуха (1), Дегтярьова. Українки виграли всі шість матчів у груповому етапі. У своїй групі українська збірна здобула по дві перемоги над командами Чорногорії, Грузії та Франції. Другий поєдинок відбудеться 2 липня в Іспанії. В другому півфіналі Словаччина програла Фінляндії з рахунком - 2:3. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські волейболістки не змогли пробитися на чемпіонат світу Чоловіча збірна України з волейболу зіграє в "Фіналі чотирьох" Євроліги.
29 Jun 09:46   1161 shows
photo
Гамбург - Бавария 0:1. Минимально, но уверенно
Бавария догнала в турнирной таблице Боруссию
21 Oct 18:32   1121 shows
photo
Динамо и Янг Бойз обслужит шведская бригада арбитров
УЕФА определился с командой арбитров, которая обслужит первый матч третьего квалификационного раунда Лиги чемпионов между Динамо и Янг Бойз.
22 Jul 09:54   1090 shows
photo
Александр Караваев: "Жду предложений, чтобы продолжить карьеру"
Полузащитник «Шахтера» Александр Караваев рассказал об опыте выступлений в Турции, желании перейти в другой клуб и о ситуации в сборной Украины. Жду предложений, чтобы продолжить карьеру, поскольку «Шахтер», которому я принадлежу, на меня не рассчитывает. Горняки снова отпускают меня в аренду. Правда, хочется, чтобы клуб, где я окажусь, имел право выкупа. И донетчане с пониманием относятся к этому вопросу. Я уже шесть лет бегаю по арендам, а мне уже 25, поэтому хочется определенности и, естественно, стабильности. Выступая в Турции, я не раз созванивался с Юрием Вернидубом, с которым у меня хорошие отношения. Он за меня переживал, очень хотел, чтобы у меня все сложилось в «Фенербахче». Впрочем, Юрий Николаевич дал понять, что не против снова видеть меня в своем распоряжении, но опять же — пока мне нужно решить вопросы с «Шахтером». Рад, что удалось поиграть в Турции. Чего стоят одни тренировки и игры бок о бок с такими исполнителями, как Робин ван Перси, Мартин Шкртел… В коллективе мне было комфортно. Конечно, я немного расстроен, что не выступал долгий промежуток времени, но меня это не сломило, а только сделало сильнее. Это колоссальный опыт. Теперь я знаю, какие могут быть ситуации в футболе и что надо делать, чтобы в будущем их предотвратить. Я пришел в «Фенербахче» в период, когда в Украине только начинается подготовка к официальным поединкам. На протяжении многих лет организм привык работать в одном и том же режиме. Правда, поначалу была эйфория, многое получалось, все было легко после отпуска, но потом этот режим дал о себе знать. Когда же я набрал форму и был готов конкурировать, вышло мое всем известное интервью… Я подходил к тренеру и спрашивал, не в этом ли проблема. Дик Адвокат ответил, что доволен моим отношением к работе, но просто в составе видит другого футболиста. В клубе все относились ко мне с уважением. Не открою секрета, сказав, что выступать в национальной команде — предел мечтаний любого футболиста. И для в том числе. Сборная — это команда номер один. Нам нужно выигрывать все оставшиеся поединки. Теперь каждый последующий матч — самый важный, ведь в нашей группе сложилась такая ситуация, что даже одно очко — на вес золота, - рассказал Караваев в интервью Команде №1. Напомним, что Александр Караваев зимой отравился в аренду в «Фенербахче». Украинский полузащитник удачно влился в коллектив и забивал голы сначала в товарищеских матчах, а потом и в кубке Турции. Но по итогу Караваев сначала стал все чаще появляться на скамейке запасных, а потом и вовсе выпал из обоймы основных и даже в заявке не матч не всегда числился. Турецкий клуб не захотел выкупать украинского полузащитника и сейчас он в поисках новой команды, так как Пауло Фонсека не рассчитывает на него.
3 Jul 12:19   1049 shows
photo
Роман Санжар: "Планируем подписать Михалева, с остальными ведем переговоры"
Наставник "Олимпика" Роман Санжар в интервью официальному сайту клуба подвел итоги подготовки команды к новому сезону и поделился ожиданиями от предстоящего старта. - Летняя подготовка практически позади. Как оцените этот этап в целом? - Она была достаточно информативной для нас. Через нашу команду прошел настоящий конвейер футболистов, мы просматривали много потенциальных новичков. Нам приходится строить команду заново, ведь летом мы потеряли многих ведущих игроков. Был проделан большой объем работы. Да, результаты мы показали в контрольных матчах далеко не лучшие, и я этим остался разочарован. Но зато мы получили большой объем информации. - Тренировочным сбором в Харькове и условиями, в которых работала команда, вы остались довольны? - Да, полностью. На базе ФК "Металлист" была домашняя атмосфера. Мы работали в двухразовом режиме, старались максимально использовать все возможности базы. Работали над "физикой", посещали тренажерный зал, тренировались на поле, восстанавливались, питались. Все было на хорошем уровне. - "Олимпик" провел пять спаррингов во время межсезонья. Какой из матчей стал самым информативным для вас? - Все матчи были информативными. Наша задача в спаррингах заключалась в том, чтобы не только подготовиться через матчи к новому сезону, наиграть какие-то схемы, но еще и просмотреть потенциальных новичков. На сегодняшний день команда к сезону на сто процентов не готова, мы не успеваем. Но в спаррингах я увидел и положительные моменты. Сейчас, когда ребята подпишут контракты и утрясут все детали, все успокоятся и начнут непосредственно готовиться к матчам чемпионата и Лиги Европы. - На сборах было много потенциальных новичков. Кто зарекомендовал себя лучше всего? - Мы определились с центральными защитниками. Это Антон Кравченко, Артем Шабанов, Слава Лухтанов. Также хорошо себя зарекомендовал центральный полузащитник Иван Сондей, он останется с нами. В расположение нашей команды прибыл Илья Михалев, которого мы планируем подписать. С нами тренируется Андрей Яковлев. Кроме того, мы договорились об аренде Павла Лукьянчука из "Динамо". Со всеми этими ребятами мы еще ведем переговоры, надеюсь, в ближайшие дни будут подписаны контракты. Плюс я остался доволен тем, как на сборах работала наша молодежь – Евгений Цымбалюк, Влад Хомутов и Стас Беленький. - В команду все же решил вернуться Андрей Богданов, контракты продлили Владимир Доронин и Виталий Федорив. Насколько вы сейчас удовлетворены комплектацией? - Надеюсь, что возвращение Богданова станет существенным усилением для нашей команды. В целом, считаю, что мы укомплектованы процентов на восемьдесят, но при этом будем брать только тех футболистов, которые действительно будут готовы усилить нашу игру. В первую очередь, это касается группы атаки – нападающие и вингеры. Все остальные позиции у нас укомплектованы. - На прошлой неделе Сергей Гринь и Михаил Сергийчук покинули "Олимпик". Их уровень игры вас не устроил? - Это хорошие футболисты, которые здорово помогли нам в прошлом сезоне. Мы пожали друг другу руки, у нас нормальные отношения. Но, к сожалению, они не вписываются в ту игру, которую я хочу построить. Я не видел их в стартовом составе. Сергей Гринь у нас был арендован, а брать арендованного игрока, чтобы он сидел в запасе, смысла нет. Тем более и Сергей, и Миша – ребята амбициозные, они хотят играть. - В четверг состоится жеребьевка третьего квалификационного раунда Лиги Европы. С нетерпением ожидаете этого события? - Конечно! Хочется уже скорее узнать нашего соперника. А кого преподнесет нам жребий – посмотрим. - В воскресенье "Олимпик" проведет первый матч в новом сезоне. Какие ожидания у вас от предстоящего чемпионата? - Говорить о каких-то задачах накануне старта чемпионата очень сложно, ведь нам приходится заново строить команду. А это весьма сложно. Конечно, хочется выступить не хуже, чем в прошлом сезоне, но если быть объективным – нам будет очень непросто повторить прошлогодний успех. Многие ребята приехали за 10 дней до начала чемпионата, в такой короткий промежуток времени сыграться, приспособиться к требованиям тренерского штаба, мне рассмотреть их сильные стороны, очень непросто. Придется по ходу чемпионата дорабатывать. Как оно пойдет – посмотрим. Такие трудности, в принципе, есть у всех команд, ничего страшного. Будем стараться, чтобы эти моменты не повлияли на результат. - Какие задачи будут стоять перед "Олимпиком" в стартовом туре с "Александрией"? - "Александрия" провела хорошую селекционную работу этим летом, это сбалансированная команда. Мы понимаем, что будет непросто, в Александрии всегда получаются напряженные игры. Но, несмотря на наши проблемы, мы постараемся выступить удачно и добиться победы.
12 Jul 10:55   1038 shows
photo
Napoli-Inter 0-0 LIVE
Napoli-Inter 0-0 LIVE Al San Paolo il big match della 9^ giornata di Serie A. La squadra di Sarri è l'unica squadra a punteggio pieno in tutti i principali campionati europei. L'Inter non vince in campionato a Napoli dal 1994. Diretta su Sky Sport 1 e Sky Calcio 1. Non hai Sky? Guarda lo Sport che ami subito e senza contratto su NOW TV! Clicca qui CLICCA QUI PER SEGUIRE NAPOLI-INTER IN DIRETTA Parole chiave: inter , napoli , fan page , serie a 2017-2018
21 Oct 16:00   961 shows
photo
Лига чемпионов. 1-й квалификационный раунд. Первые матчи
Северная Ирландия. Белфаст. Стадион "Виндзор Парк" "Линфилд" (Северная Ирландия) - "Ла Фиорита" (Сан-Марино) 1:0 Гол: Д.Стюарт 89 "Линфилд": Кэрролл, М.Кларк, Кейсмент, Хоги, Куинн (Д.Стюарт 60), Стаффорд, Малгрю, Бёрнс (К.Стюарт 75), Ловри, Уотерворт, Смит Тренер: Дэвид Хили "Ла Фиорита": Виван, Гасперони, Ди Майо, Мартини, Оливи, Бриги, Мильетта (Лунадеи 90), Томмази, Хирш (Дзафферани 80), Ольчезе (Гуиди 90+2), Ринальди Тренер: Луиджи Биццотто Предупреждены: Д.Стюарт 90+3 - Мильетта 22, Виван 63, Хирш 68 Армения. Ереван. Республиканский стадион "Алашкерт" (Армения) - "Санта-Колома" (Андорра) 1:0 Гол: Ненадович 39 "Алашкерт": Бегларян, А.Едигарян, Минасян (Григорян 54, Зелькович 65), Аракелян, Стойкович, Дагбашян, А.Едигарян (Бадоян 76), Веранян, Дашян, Восканян, Ненадович Тренер: Абрахам Хашманян "Санта-Колома": Рубио, Капдевила, Лима, Ребес (Лемперор 67), А.Рамос, Р.Рамос, Сантос, Соса (Меркаде 75), Ногерол, Фернандо Лаин (Родригес Сориа 60), Кубас Тренер: Ричард Имбернон Предупреждены: Стойкович 33, А.Едигарян 74, Зелькович 79 - А.Рамос 22, Рубио 68, Лима 90+6 Фарерские острова. Торсхавн. Стадион "Торсвёллюр" "Викингур" (Фарерские о-ва) - "Трепча'89" (Косово) 2:1 Голы: Г.Ватнхамар 17, Лаваль 73 - Хайдари 39 "Викингур": Э.Расмуссен, Грегерсен, Х.Якобсен, Г.Ватнхамар (Ольсен 90+3), Э.Якобсен, Аге Хансен, Беньяминсен, Джорджевич, С.Ватнхамар, Ангел (Хансен 83), Лаваль Тренер: Самал Хентце "Трепча'89": Манкчолли, Лладровчи (Малоку 38), Измаку, Ислами, Потоку, Джон (Чибузе 60), Хасани, Идризи (Луштаку 74), Мустафа, Броха, Хайдари Тренер: Зекирия Рамадани Предупреждены: Джорджевич 69 - Малоку 45+3 Мальта. Паола. Стадион "Хибернианс" "Хибернианс" (Мальта) - "Инфонет" (Эстония) 2:0 Голы: Перейра 62, Володин 73 (авт.) "Хибернианс": Хогг, Руй, Агиус, Соарес, Файлла, Саханек (Мбонг 78), Лима, Кристенсен, Беццина, Марсело Диас, Перейра Тренер: Марк Миллер "Инфонет": Игонен, Володин, Нестеровски (Калимуллин 38), Круглов, Кулинич, Авилов, Дмитриев, Дёмов, Харин (Тумасян 83), Нестеров (Воскобойников 79), Проса Тренер: Александр Пуштов Предупреждены: Беццина 4, Файлла 12 - Калимуллин 41, Дмитриев 52, Воскобойников 84 Уэльс. Освестри. Стадион "Парк Холл" "Нью-Сейнтс" (Уэльс) - "Колледж Европа" (Гибралтар) 1:2 Голы: Квигли 44 - Квильо 8, Гомес 78 "Нью-Сейнтс": Харрисон, Сондерс, Спендер, Роулинсон, Прайс, Эдвардс, Раутледж, Кислевич (Дарлингтон 68), Броббель, Квигли (Дрэйпер 73), Маллэн (Флетчер 90) Тренер: Скотт Раскоу "Колледж Европа": Муньос, Мерино, Мойя, Тоскано, Яхайя, Уолкер, Бельфортти, Гарсия, Ролдан (Хоселиньо 84), Квильо (Карреньо 79), Гомес Тренер: Хуан Гальярдо Предупреждены: Прайс 17, Роулинсон 27, Кислевич 61 - Мойя 63, Ролдан 64 Ответные матчи запланированы на 4 июля.
28 Jun 22:58   949 shows
photo
Пепе близок к переходу в "Бешикташ"
Бывший защитник «Реала» Пепе не перейдёт в ПСЖ. Трансфер португальского футболиста в парижский клуб сорвался в последний момент, пишет Marca. Пепе прошёл для ПСЖ медицинское обследование и уже сегодня должен был подписать контракт с новым клубом, однако стороны не сумели уладить все детали. Сообщается, что теперь 34-летний футболист, скорее всего, подпишет контракт с «Бешикташем», который был для него запасным вариантом. Игрок отправится в Турцию на следующей неделе. Пепе, с 2007 года выступавший за «Реал», в прошедшем сезоне из-за травм провёл всего 13 матчей в чемпионате Испании. Контракт защитника с мадридским клубом истёк в конце июня этого года.
1 Jul 19:57   922 shows
photo
Уэйн Руни попрощался с "Манчестер Юнайтед" и прибыл в "Эвертон" на медосмотр
Нападающий "Манчестер Юнайтед" Уэйн Руни близок к переходу в "Эвертон". Сегодня Руни прибыл в расположение "Эвертона" для медосмотра, сообщается на официальной странице Sky Football в Твиттер. После завершения медосмотра и обсуждения некоторых деталей, форвард может окончательно оформить переход в "Эвертон". Утром в субботу, 8 июля, Уэйн Руни попрощался с бывшими партнерами по "Манчестер Юнайтед" на тренировочной базе клуба в Каррингтоне. Вчера сообщалось, что Уэйн Руни станет частью сделки по трансферу форварда ливерпульского клуба Ромелу Лукаку и перейдет в "Эвертон" на правах свободного агента.
8 Jul 18:47   916 shows
Read more
Чемпионат Бразилии Hide
01:00:00 Америка Минейро logo - : - logo Флуминенсе
01:00:00 Сан-Паулу logo 2 : 0 logo Шапекоэнсе
Чемпионат Аргентины Show
MLS Show
Чемпионат Беларуси Show
Чемпионат Польши Show
Чемпионат России Show
Кубок Германии Show
Испания. Сегунда Show
Чемпионат Испании Show
Чемпионат Италии Show
Чемпионат Турции Show
Франция. Лига 2 Show
Чемпионат Англии Show
Чемпионат Португалии Show
Чемпионат Бразилии Hide
02:00:00 Васко да Гама logo 1 : 1 logo Сеара
Англия. Чемпионшип Show
Лига чемпионов Show
Копа Либертадорес Hide
03:45:00 Индепендьенте logo - : - logo Сантос
Кубок Украины Show
Англия. Чемпионшип Show
Лига чемпионов Show

The list of features Ace Stream News

Author that published original material on the platform can be rewarded, it depends on how many unique visitors it has attracted.

The amount of compensation depends on the country, theme and unique visitors per month.

Authors on the platform can complement the materials of their colleagues with texts and other materials (maps, photos, videos). Journalists with great ratings can take materials from drafts and write their own publications based on user’s materials.

With a rating of publications and authors, we rank the materials and give readers the opportunity to receive only proven, high-quality, fresh news.

Rating of material is calculated on the number of views and likes, also it adjusted by user rating.

Reporter rating depends on number of subscribers, experience and materials.

Users can choose sources, authors, topics, tags they wish to see in their feeds. Each feed has its own, eventually it is completely customizable by you, and you do not see anything annoying, but be sure to get all the fun for you.

All news happened somewhere in specific place, so they can be placed on the map and allow to see the events that surround it at the moment. Authors can specify the exact address of published events.

Fundraising for investigative journalism and publications. Author may create a fund-raising campaign at Ace Stream News. Marketplace of authors and experts helps businesses to promote their products or services. The company can create requests for native advertising by placing it on our platform.

One of the interesting features on the platform will be able to add a video comment to any post. This will make communication fun and qiuck.

Also media outlets can publish their news and get compensation.

The best way to collect materials from users and eyewitnesses via mymobstr application.